м. Вінниця
27 березня 2019 р. Справа № 120/4820/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 селищна рада Вінницького району Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням та відповідними додатками про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у власність на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення садівництва.
Листом № 16255/0-4819/0/95-18 від 12 листопада 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у власність на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення садівництва. Як підстава для відмови, зазначено, що необхідно погодити викопіювання з планово - картографічними матеріалами у відділі у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
На думку позивача вказана відмова, що викладена у листі, є незаконною, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 03 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, в свою чергу позивачу встановлено 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
З урахуванням чого, 25 січня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог. Разом з тим у відзиві також зазначено, що на графічних матеріалах, доданих до клопотання позивача, не зазначено цільового призначення бажаної земельної ділянки. Публічна кадастрова карта не містить визначення цільового призначення масиву земель, частину з якого бажає отримати позивач. Визначення позивачем самостійно цільового призначення та виду угідь в самому клопотанні, не передбачено чинним законодавством України.
Крім того, представником відповідача зазначено, що графічні матеріали, які додаються до клопотання повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місцерозташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.
Представник відповідача вказав виходячи, що з листа відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24 жовтня 2018 року (тобто на момент розгляду клопотання) ОСОБА_2 селищною радою розроблено та затверджено генеральний план селища Славне та план зонування. Генеральним планом селища Славне передбачається включення в межі населеного пункту оспорювань земельну ділянку.
Тобто, вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою після затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі населеного пункту селище Славне буде відноситьсь до компетенції ОСОБА_2 селищної ради та може виникнути невідповідність генеральному плану селища Славне. Так як, надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її подальше затвердження це є дві взаємопов'язані складові одного цілого та несуть за собою певні наслідки та витрати для позивача, тому Головним управлінням було рекомендовано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у ОСОБА_2 селищній раді з урахуванням розробленої містобудівної документації.
Також представником відповідача, 25 січня 2019 року, заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 селищну раду Вінницького району Вінницької області, а також витребувано додаткові докази у справі.
20 лютого 2019 року на адресу суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких представник просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням та відповідними додатками про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у власність на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення садівництва.
Листом № 16255/0-4819/0/95-18 від 12 листопада 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у власність на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення садівництва. Як підстава для відмови, зазначено, що позивачу необхідно погодити викопіювання з планово - картографічними матеріалами у відділі у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та у Стрижавскій селищні раді Вінницького району Вінницької області.
Надаючи правову оцінку відмові у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 16255/0-4819/0/95-18 від 12 листопада 2018 року, суд зважає на наступне.
Земельні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України (далі ЗК України).
Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Тому саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом з цим оцінюючи позицію відповідача викладену в оскаржуваній відповіді стосовно того, що позивачу необхідно погодити викопіювання з планово - картографічними матеріалами у відділі Вінницького району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та у ОСОБА_2 селищній раді, суд зазначає, що такі підстави не передбачено ст. 122 ЗК України.
Суд вважає протиправною відмову відповідача в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки така поставлена в залежність від рішення іншого суб'єкта. Крім того, така підстава для відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою не передбачена чинним законодавством України.
Також, при вирішені цього спору суд враховує наступні обставини.
Повноваження Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у спірних правовідносинах регулюється Положенням про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення №333).
Положенням чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.
Пунктом 8 Положення встановлено, що головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
В свою чергу, як зазначалось вище, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу. При цьому, надання чи відмова у наданні дозволу має оформлюватись відповідним наказом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з клопотаннями в порядку статті 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою ведення садівництва, проте, за результатами розгляду даного клопотання Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області позивачу був направлений лист Щодо розгляду клопотання, а не наказ про відмову в наданні дозволу.
З огляду на це, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправною відмови відповідача, викладена в листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 16255/0-4819/0/95-18 від 12 листопада 2018 року, підлягає задоволенню.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року.
Суд також наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, суд виходить з наступного.
Як зазначалось, відповідний суб'єкт владних повноважень за наслідком розгляду клопотання та аналізуючи пакет доданих до нього документів, дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Отже, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання дозволу. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.
За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такого зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган. Відтак, в досліджуваній частині позов не підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідь, якою відмовлено у наданні дозволу позивачу є протиправною.
За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у листі №16255/0-4819/0/95-18 від 12 листопада 2018 року у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,07 гектара, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,07 гектара, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1409,60 грн, що був сплачений при зверненні до суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1)
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницька область, 23210, код ЄДРПОУ 04330007)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 27.03.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна