м. Вінниця
06 березня 2019 р. Справа № 0240/2520/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Кулика В.В.,
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що рішенням Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18.05.2018 відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання документації із землеустрою щодо відведення меж земельної ділянки. Про наявність відмови позивачу стало відомо в Стадницькій сільській раді, проте, вказане рішення про відмову позивач не отримував. Вказані обставини стали причиною звернення до суду з даним позовом у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 15.05.2018 щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.09.2017;
- зобов'язати Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.09.2017 та прийняти за наслідками розгляду заяви та поданих документів відповідне рішення.
Ухвалою суду від 03.08.2018 позовну заяву залишено без руху.
21.08.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.09.2018 витребувано у Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області належним чином завірені копії рішення від 18.05.2018 щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.09.2017, протокол засідання сесії Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області на якому розглядалась вказана заява, докази, що стали підставою для прийняття вказаного рішення та письмові заперечення на позов. Розгляд справи призначено на 02.10.2018 року о 15:00 год.
Ухвалою суду від 02.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів. Призначено підготовче засідання на 07.11.2018 року о 14:00 год.
Ухвалою суду від 15.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12.12.2018 провадження у справі №802/2520/18-а зупинено до 03.02.2019 у зв'язку з тим, що в судовому засіданні представники сторін подали заяви про надання часу для примирення сторін та зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Як зазначив представник позивача, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі, яким адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.09.2017. Зобов'язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.09.2017. На виконання рішення суду у справі №128/2940/17 позивач отримали від відповідача рішення від 18.05.2018р. 23 сесії 7 скликання. Яким позивачу було відмовлено у наданні дозволу. Однак, з таким рішенням не погоджуються, вважаючи, що воно є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із державної власності, а також вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу встановлений ст. 118 ЗК України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На вказаний адміністративний позов відповідачем відзиву надано не було, але надано пояснення представниками в ході судового засідання, де позивач погоджувався про помилковість прийнятого рішення та суперечності чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_2 являється власником будинковолодіння, що знаходиться в с. Стадниця Вінницького району Вінницької області, по вул. Українська, 49 згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2017р.
Відповідне будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці по фактичному користуванню, згідно даних технічної інвентаризації проведеної 03.07.2017р. КП «ВООБТІ» площею 0,5691га,
Земельна ділянка передавалась ОСОБА_2 у власність площею 0,6300га, згідно рішення 15 сесії 21 скликання від 10.03.1994р. особистого селянського господарства.
ОСОБА_2 звернувся 22.09.2017р. на адресу Стадницької сільської ради з приводу надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, в якій просив прийняти відповідне рішення.
Однак, замість прийняття рішення було надано Стадницькою сільською відповідь на звернення.
Вінницьким окружним адміністративним судом від 24 квітня 2018 року було винесено рішення в якому позовні вимоги було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2. Зобов'язано Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.09.2017 року.
Так, на виконання вказаного судового рішення, на засіданні 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради від 18.05.2018р. було прийнято рішення «Про розгляд заяви ОСОБА_2 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо (відновлення) встановлення меж земельної ділянки», згідно якого, було відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу, в зв'язку з наявністю рішення 13 сесії 5 скликання Стадницької сільської ради «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2І.» від 11.12.2007р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 Земельного кодексу України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині 7 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Отже, оскаржуване позивачем рішення 23 сесії 7 скликання Стадницької сільської ради від 18.05.2018р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо (відновлення) встановлення меж земельної ділянки», не містить визначених законом підстав для відмови.
У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність дій щодо відмов у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Порушуючи ст. 3 Конституції України та визначені у ст. 4 Закону України "Про державну службу" принципи верховенства права (забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави), законності (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) працівники відповідача створили перешкоди позивачеві на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, право позивача порушене та підлягає захисту.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У справі "East/West Alliance Limited проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що до виключної компетенції міської ради належить питання регулювання земельних відносин.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські ради приймають в межах свої компетенції нормативно-правові акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад.
З наведеного вбачається, що Стадницька сільська рада має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст. 122 ЗК України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_2 слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Стадницької сільської ради Вінницького району 23 сесії 7 скликання від 18 травня 2018 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки" від 22.09.2017 року
Зобов'язати Стадницьку сільську раду Вінницького району повторно розглянути заяву від 22.09.2017 та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (інд. код НОМЕР_1, вул. Українська, 49 с. Стадниця, Вінницький район) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Стадницької сільської ради Вінницького району (код ЄДРПОУ 04329984, Вінницький район, с. Стадниця, вул. Шевченка, 2 ).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 22.03.19
Суддя /підпис/ ОСОБА_4
Згідно з оригіналом Суддя
Помічник судді