м. Вінниця
12 березня 2019 р. Справа № 120/4583/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
представника відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги
12.12.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що на його адресу надійшла податкова вимога №Ф-239776-55 від 07.11.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн. Разом із тим, позивач дану вимогу вважає протиправною, оскільки в ній не зазначено, що саме за сума боргу (час його виникнення та підстави), не долучено розрахунку штрафних санкцій та пені, не зазначено код класифікації доходів бюджету, не попереджено про можливість застосування податкової застави, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави.
Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 25.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 20.02.2018 року (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
13.02.2019 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №8785), у якому просили відмовити в задоволені позову. Вказали, що ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 згідно даних ІС «Податковий блок», зареєстрований 20.04.2007р. Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницькій області як фізична - особа підприємець, номер державної реєстрації 2 168 000 0000 00224, взятий на облік в Головному Управління ДФС у Вінницькій області, Немирівське управління, Тульчинська ДПІ (Тульчинський район) за № 4538 від 23.04.2007 р. та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за № НОМЕР_2 від 24.04.2007 р.
Станом на 30.11.2018 року перебував на обліку як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державну реєстрацію припинення - проведено 30.11.2018 року (рішення про припинення №21680060004002245).
За даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 01.11.2018 року загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (КБК 71040000 00) по ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) становить 15819 грн.54 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань:
- 09.02.2018 р. - 8448 грн. (нарахування здійснено одноразово виключно за 2017 рік);
- 19.04.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (І квартал 2018 року);
- 19.07.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (II квартал 2018 року);
- 19.10.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (III квартал 2018 року).
З метою безумовного забезпечення виконання органами ДФС покладених завдань з адміністрування єдиного внеску, відділом погашення боргу Немирівського управління ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_2 було вислано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-239776-55 від 07.11.2018 року.
Зауважили, що акт перевірки не є виключною підставою для формування контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки). Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки, без проведення додаткових перевірок. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
На підставі викладеного, вважають, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ № Ф-239776-55 від 07 листопада 2018 року є правомірною, а тому не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20.02.2019 року відкладено розгляд справи у судове засідання 12.03.2019 року.
У судове засідання 12.03.2019 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, пославшись на обставини викладені у письмовому відзиві на адміністративний позов, просила відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 повністю.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 згідно даних ІС «Податковий блок», зареєстрований 20.04.2007р. Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницькій області як фізична - особа підприємець, номер державної реєстрації 2 168 000 0000 00224, взятий на облік в Головному Управління ДФС у Вінницькій області, Немирівське управління, Тульчинська ДПІ (Тульчинський район) за № 4538 від 23.04.2007 р. та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за № НОМЕР_2 від 24.04.2007 р.
Станом на 30.11.2018 року перебував на обліку як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державну реєстрацію припинення - проведено 30.11.2018 року (рішення про припинення №21680060004002245).
Згідно даних облікової картки платника податків позивача, станом на 31.10.2018 року за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819 грн.54 коп. (а.с. 24).
Дана заборгованість виникла внаслідок несплати поточних нарахувань: 09.02.2018 р. - 8448 грн. (нарахування здійснено одноразово виключно за 2017 рік); 19.04.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (І квартал 2018 року); 19.07.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (II квартал 2018 року); 19.10.2018 р. - 2457 грн. 18 коп. (III квартал 2018 року).
Разом із тим, 07.11.2018 року відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-239776-55 від 07.11.2018 року з єдиного внеску у сумі 15819,54 грн. (а.с. 5).
Не погоджуючись із даною вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”).
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція №449).
Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз. 2 п. 2 Розділу VI Інструкції №449).
Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана у даній справі вимога направлена на його адресу без акта перевірки та сформована відповідачем без врахування заперечень позивача до акту перевірки.
Судом встановлено, що оскаржувана вимога №Ф-239776-55 від 07.11.2018 року сформована та направлена позивачу з огляду на те, що на кінець календарного місяця у нього була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.
Суд враховує, що в межах даної справи позивач не оспорює факт наявності чи відсутності у нього обов'язку щодо сплати недоїмки з єдиного внеску, визначеної у вимозі №Ф-239776-55 від 07.11.2018 року, а вказує лише на допущенні відповідачем процедурні порушення, які не свідчать про звільнення позивача від обов'язку сплачувати відповідні зобов'язання.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.12.2018 року по справі №804/1687/15, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Крім того, положеннями ч. 16 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
При цьому, відповідно до положень ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Разом із тим, жодних доказів існування обставин, визначених ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449 позивачем на надано.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 (вул. Незалежності, 42, смт. Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39402165).
Рішення у повному обсязі виготовлене 22.03.2019 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович