м. Вінниця
20 березня 2019 р. Справа № 120/87/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 26 грудня 2018 року начальником управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1989/1572/АВ/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 223380 грн.
На переконання позивача постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, з наступних підстав: під час проведення інспекційного відвідування 06 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надала пояснення інспектору Держпраці та зазначила, що використовує найману працю. Додатково пояснила, що з 01 грудня 2018 року в магазині «стажуються» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в свою чергу виявили бажання працювати у магазині - кафе «Продукти» та подали заяви про прийняття їх на роботу з 06 грудня 2018 року. З вказаними особами на час проведення інспекційного відвідування 06 грудня 2018 року підписані трудові договори, які надані інспектору для огляду. Відносно ОСОБА_6 позивачкою оформлене повідомлення про прийняття на роботу і подане до ДФС Козятинського управління, яке також надане інспектору для огляду. Квитанція про отримання повідомлення про прийняття працівника надійшла до ДФС 06 грудня 2018 року о 16 год. 16 хв. На момент проведення перевірки повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_5 на роботу до органів ДФС не направлене, натомість направлене після проведення інспекційного відвідування, в той самий день, 06 грудня 2018 року. Крім того, позивачкою видано накази № 32, 33 від 05 грудня 2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно, які в свою чергу обліковані в журналі реєстрації наказів ФОП ОСОБА_1
Відтак, на думку позивача постанова про накладення штрафу № ВН 1989/1572/АВ/ТД-ФС від 26 грудня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.
22 січня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої були усунені в повному обсязі.
Ухвалою судді від 24 січня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою судді від 30 січня 2019 року у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
13 лютого 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив. У якому зазначено, що на підставі наказу № 1485-о від 05 грудня 2018 року здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем її діяльності, а саме: магазин - кафе «Продукти», що розташований за адресою: вул. П. Орлика, 13, м. Козятин, Вінницької області, під час якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю без укладення трудового договору, про що складений відповідний акт № ВН 1989/1572/АВ від 07 грудня 2018 року та припис про усунення виявлених порушень №ВН 1989/1572/АВ/П від 12 грудня 2018 року.
Представник відповідача у відзиві зазначає, що при здійсненні інспекційного відвідування 06 грудня 2018 року інспектором праці ОСОБА_7 у магазині - кафе «Продукти», що розташований за адресою: вул. П. Орлика, 13, м. Козятин, Вінницької області, де здійснюється господарська діяльність ФОП ОСОБА_1, виконували функції працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Документів, що підтверджують факт укладення трудового договору (або будь-яких інших договір) із зазначеними особами під час інспекційного відвідування державному інспектору праці надано не було.
Тому, представник відповідача зазначає, що управління Держпраці у Вінницькій області діяло на підставі та в спосіб передбачений законодавством, підстав для задоволення адміністративного позову немає, а тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявленого позову заперечувала, з підстав викладених у відзиві та просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до наказу від 05 грудня 2018 року №1485-о, направлення на проведення інспекційного відвідування від 05 грудня 2018 року № 5309/04-03 ФОП ОСОБА_1 з метою перевірки додержання законодавства про працю уповноважено головного державного інспектора Мандюру І.В. для проведення даного інспекційного відвідування. Строк дії направлення з 06 грудня 2018 року по 07 грудня 2018 року.
В період з 06 грудня 2018 року по 07 грудня 2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області Мандюрою І.В проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю.
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1989/1572/АВ від 07 грудня 2018 року. У якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за юридичною адресою реєстрації: вул. П. Орлика, 13, м. Козятин, Вінницька область.
Так, у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1989/1572/АВ від 07 грудня 2018 року зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:
ч.1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, ст. 253 КЗпП, ПКМУ №413- трудові договори не укладено в письмовій формі між працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 з 01 грудня 2018 року. Працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6 допущені до роботи без укладення трудових договорів, і не оформленні наказом ФОП ОСОБА_1, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу. ФОП ОСОБА_1 не подала повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку, 01 грудня 2018 року, роботи працівника за укладеним трудовим договором. Працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6 не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню з 01 грудня 2018 року, у зв'язку з тим, що трудові договори між працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 не укладено з 01 грудня 2018 року.
26 грудня 2018 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1989/1572/АВ/П від 07 грудня 2018 року ОСОБА_4 начальником управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1989/1572/АВ/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 223380 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
В судовому засіданні, в якості свідків були допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_6
ОСОБА_5 повідомила суду, що з 01 грудня 2018 року проходила навчання в ФОП ОСОБА_1, оскільки бажала відкрити свій магазин, однак далі, вказала, що сподобалося працювати в позивача, відмовилася відкривати свій бізнес та з 06 грудня 2018 року підписала відповідний трудовий договір.
ОСОБА_6 повідомила суду, що оскільки бажала відкрити свій магазин, з 01 грудня 2018 року проходила навчання в ФОП ОСОБА_1, так як знала її давно, хотіла навчитися вести бізнес. Зазначила, що таке навчання проходило тиждень, на що було укладено відповідний договір та сплачено 250 гривень. Однак, зрозумівши, що власний бізнес їй не відкрити, попросилася працювати на ФОП ОСОБА_1 та з 06 грудня 2018 року було підписано відповідний договір.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення № 96).
Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Вінницькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону № 877-V).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку № 295).
Згідно п.п.8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків, що 01 грудня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено договори № 1 та № 2 відповідно, про надання послуг предметом якого є надання ФОП ОСОБА_1 зазначеним фізичним особам послуг з підвищення кваліфікації останніх у сфері роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в період з 01 грудня 2018 по 06 грудня 2018 року, а замовники зобов'язувалися оплатити зазначені послуги в розмірі по 250 гривень кожна до кінця місяця в якому надаються послуги.
Зобов'язання за договорами № 1 та № 2 від 01 грудня 2018 року між сторонами виконанні в повному обсязі, про що складено акти здавання - приймання послуг від 06 грудня 2018 року.
Так, квитанціями № 156 та №157 від 27 грудня 2018 року підтверджено оплату ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначених послуг.
05 грудня 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали відповідні заяви про прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_1
06 грудня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підписано трудовий договір № 11, про що видано відповідний наказ № 33 від 05 грудня 2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_5 з 06 грудня 2018 року, який в свою чергу облікований в журналі реєстрації наказів ФОП ОСОБА_1
06 грудня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підписано трудовий договір № 10, про що видано відповідний наказ № 32 від 05 грудня 2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_6 з 06 грудня 2018 року, який в свою чергу облікований в журналі реєстрації наказів ФОП ОСОБА_1
Відносно ОСОБА_5 позивачкою оформлене повідомлення про прийняття на роботу і подане до Калинівської ОДПІ ГУ ДФС через «Електронний кабінет платника» 06 грудня 2018 року.
Відносно ОСОБА_6 позивачкою оформлене повідомлення про прийняття на роботу і подане до Калинівської ОДПІ ГУ ДФС через «Електронний кабінет платника». Квитанція про отримання повідомлення про прийняття працівника надійшла до ДФС 06 грудня 2018 року о 16 год. 19 хв.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться відповідь на зауваження до акту інспекційного відвідування № 5400/04-04 від 11 грудня 2018 року, яке містить твердження відповідача про те, що на час проведення перевірки 06 грудня 2018 року трудові договори між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були укладені. Повідомлення до ДФС про прийняття на роботу зазначених працівників було направлено: 06 грудня 2018 року о 16 годині 02 хвили стосовно працівника ОСОБА_5 та 06 грудня 2018 року о 16 годині 19 хвилин стосовно працівника ОСОБА_6
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 були укладені трудові договори з працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одної сторони та з ФОП ОСОБА_1 з іншої, та те, що позивач подала до Калинівської ОДПІ ГУ ДФС повідомлення про прийняття даних працівників на роботу, суд дійшов до висновку, що в позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність в її діях порушення трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких на позивача накладено штраф, відтак постанова № ВН 1989/1572/АВ/ТД-ФС від 26 грудня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 1989/1572/АВ/ТД-ФС від 26 грудня 2018 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 223380,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1)
Відповідач: управління Держпраці у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Магістратська, 37, код ЄДРПОУ 39845483)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 27.03.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна