ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 березня 2019 року м. Київ № 640/3273/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1 АДРЕСА_1)
доДержавного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11)
проскасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про:
- визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3;
- повідомлення правоохоронних органів про виявлені факти підробки документів на підставі яких здійснена державна реєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним В.М. на ім'я ОСОБА_3;
- повідомлення правоохоронних органів про виявлений факт скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст.365 із значком 2 та ч.2 ст. 366 КК України державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним В.М. при державній реєстрації права власності нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3, що завдало ОСОБА_1 матеріальної шкоди у великих розмірах.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий п'ятиденний строк з дня її отримання для усунення виявлених судом недоліків, шляхом подання до суду: заяви, в якій викласти позовні вимоги у відповідність до приписів Кодексу адміністративного судочинства України; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
20.03.2019 року позивачем подано до суду на виконання ухвали від 27.02.2019 року власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; уточнену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями ст.ст. 2, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом розгляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема, з уточненої позовної заяви, позивач оскаржує рішення № 36274761 від 24.07.2017 року державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, ОСОБА_3 не має речових прав ні на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ні на земельну ділянку, на якій побудований даний будинок, а тому останній є неналежним заявником і відповідач зобов'язаний був відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Водночас, судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.09.2010 №2-5560/10 позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, в Голосіївському районі міста Києва. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.02.2011 №22-1470/2010 вказане рішення скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач посилався на те, що вказаним судовим рішенням Апеляційним судом міста Києва хоч і не визнано за позивачем права власності на житловий будинок, однак підтверджено, що даний будинок збудовано позивачем.
Крім того, позивач посилалась на те, що ОСОБА_3 підроблено документи, які були подані державному реєстратору для внесення оскаржуваного запису про державну реєстрацію права власності за ним на об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, АДРЕСА_2.
Отже, позивач заперечує речові права ОСОБА_3 на об'єкт нерухомості, щодо якого було прийнято оскаржуване у даній справі рішення відповідачів від 24.07.2017 № 36274761 про державну реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки законність набуття третьою особою права власності на об'єкт нерухомості, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Таким чином, вимоги про скасування рішень (записі) щодо реєстрації права користування спірним нерухомим майном за третьою особою фактично спрямовані на відновлення прав позивача, у зв'язку з незаконним, на його думку, відчуженням спірного майна та пов'язані з намаганням відновити своє порушене право на це майно.
Отже, у даній справі заявлено позов на захист приватного інтересу шляхом скасування записів про державну реєстрацію права власності за третьою особою спірним нерухомим майном. Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання, кому саме належить право власності на спірне нерухоме майно (нежилі приміщення), і відповідно правомірності набуття такого права.
Таким чином, усунення перешкод у реалізації права власності на спірне майно залежить від вирішення судом питання про правомірність такого права відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а оскаржувані дії реєстраторів є лише наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, тобто є похідними вимогами, у зв'язку з чим, ураховуючи суб'єктний склад спірних правовідносин, така справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи на об'єкт нерухомого майна, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 826/12559/16, від 27.06.2018 у справі № 815/6945/16.
Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку норм цивільного судочинства.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити ОСОБА_1 АДРЕСА_1) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. про визнання недійсним та скасування рішення.
2. Роз'яснити учасникам судового розгляду, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко