Справа № 2-2290 за 2008 рік.
28 листопада 2008 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.
при секретарі: ГОРБ С. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру. А в листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_1 також про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру. В цих позовних заявах вони просили суд на підставі статей 220, 715 ЦК України 2003 року та статей 47, 241, 242 ЦК України 1963 року визнати договір міни квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1, на належну ОСОБА_2 на праві власності квартиру АДРЕСА_2, укладений ними відповідно до виконання біржової угоди і зареєстрований у Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 16 серпня 2000 року під № 76, дійсним та визнати за кожним з них право власності на отримані по договору міни квартири.
В обґрунтування позовних вимог як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 вказали, що 16.08.2000 року між ними укладений договір міни житловими приміщеннями, належними їм на праві власності. Згідно договору міни, сторони по справі обмінялись квартирами: належною на праві власності ОСОБА_1 двокімнатною кв. № 12, по пр-ту Ювілейному, буд. № 49, в м. Дніпродзержинську на належну ОСОБА_2 на праві власності однокімнатну кв. № 15, по вул. Ватутіна, буд. № 51, в м. Дніпродзержинську. Цей договір міни укладений відповідно до виконання біржової угоди і зареєстрований на Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 16.08.2000 року під № 76. Обміняні квартири 18 серпня 2000 року були зареєстровані на ім'я кожного нового власника в Дніпродзержинському БТІ. Інвентаризаційна оцінка однокімнатної квартири складала 4990 гривень, а двокімнатної, - 10060 гривень. В жовтні 2008 року ОСОБА_1 вирішив подарувати належну йому квартиру племіннику. Але коли він звернувся до БТІ за довідкою-характеристикою на квартиру, йому відмовили в цьому через те, що укладений між ними договір міни житловими приміщеннями оформлений через товарну біржу, а це не відповідає вимогам законодавства. Згідно чинної на той час ст. 241 ЦК України 1963 року, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Згідно зі ст. 242 ЦК України 1963 року, до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісту відносин сторін. Виходячи із зазначеної норми закону і відповідно до ст. 227 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( ст. 47 цього Кодексу). Незважаючи на вказані обставини вони вважають, що можливо в судовому порядку визнати укладену між ними угоду дійсною відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року. В цій ситуації застосовуються положення, викладені в ч. 2 ст. 220 ЦК України 2004 року. Вони, тобто ОСОБА_1 і ОСОБА_2, повністю виконали умови укладеного договору міни квартири на квартиру, про що свідчить підписаний ними договір міни, а також те, що кожен з них заселився в обміняні приміщення і користуються ними. На сьогодні нотаріально оформити укладену угоду неможливо через те, що нотаріус Баглійського району м. Дніпродзержинська відсутній, а виконує її функції тимчасово 7-а Дніпропетровська державна нотаріальна контора. Крім того, договір міни квартир зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно в Дніпродзержинському БТІ. Тому вони, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожен окремо звернулися для захисту своїх порушених прав до суду зі своїми позовними заявами та наполягають на задоволенні заявлених вимог згідно статей 220, 715 ЦК України 2003 року, статей 47, 241, 242 ЦК України 1963 року. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та позивачка ОСОБА_2 наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі на тих же правових підставах.
Представник третьої особи без самостійних вимог Дніпродзержинської філії Придніпровської товарної біржі до суду не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлені у встановленому порядку завчасно. Письмових чи будь-яких інших повідомлень по даній справі і про відношення до позову від зазначеної третьої особи до суду не надійшло. Однак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Дніпродзержинської філії Придніпровської товарної біржі, оскільки в матеріалах справи досить доказів для розгляду цієї справи з винесенням законного й обґрунтованого рішення.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за відсутності представника 3-ої особи, дослідивши наявні по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 4 Закону України "Про власність", яка вже не діє, але діяла на час укладення договору міни, власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої незабороненої іншим законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння або користування, а також у довірчу власність іншим особам.
Згідно статті 48 Закону України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом.
У відповідності 328 ЦК України 2003 року право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно до частини 1 статті 334 ЦК України 2003 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно частини 3 даної статті право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст. 241 ЦК України 1963 року, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України 2004 року та ч.2 ст. 47 ЦК України 1963, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З технічних паспортів на квартири, які знаходяться у власності громадян, які оглянуті в ході судового розгляду та копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 7-8, 17-18), виходить, що кв. № 12, в будинку №49, по проспекту Ювілейному, в м. Дніпродзержинську належить БОКЛАГ 1.Ю., а кв. № 15, в будинку №51, по вулиці Ватутіна, в м. Дніпродзержинську належить ОСОБА_1
З договору міни нерухомого майна №76 від 16.08.2000 року, який оглянутий в ході судового розгляду та копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 6), виходить, що даний договір був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Згідно даного договору між сторонами були обміняні кв. № 12, в будинку №49, по вул. Жовтнева (російською мовою- Октябрьская), в м. Дніпродзержинську та квартира АДРЕСА_3. Договір зареєстрований Дніпродзержинською філією Придніпровської товарної біржі.
Оцінивши у сукупності всі докази, які наявні по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 220, 715 ЦК України 2003 року, статтями 47, 241, 242 ЦК України 1963 року, статтями 10 та 60 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру, - задовольнити повністю.
Договір міни № 76 від 16 серпня 2000 року квартири АДРЕСА_4 (раніше ~ вулиця Жовтнева), в м. Дніпродзержинську та квартири АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований Дніпродзержинською філією Придніпровської товарної біржі, - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_6.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_7.
Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами або їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська.
Рішення набрало законної сили 23 грудня 2008 року.
Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-2290 за 2008 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору міни житловими приміщеннями дійсним та визнання права власності на квартиру.