про закриття провадження у справі
20 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/84/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи ФГ "Альфа" - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "AURUM" до Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади; треті особи: Опішнянська селищна рада, ОСОБА_3, Фермерське господарство "АЛЬФА", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
08 січня 2019 року Фермерське господарство "AURUM" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади , треті особи: Опішнянська селищна рада , ОСОБА_3, Фермерське господарство "АЛЬФА" , у якій просило (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області ОСОБА_4 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки між ФГ "АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 21235629) та ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) від 04.07.2018, індексний номер: 41884791;
- зобов'язати особу, уповноважену законом на здійснення реєстраційних дій, виправити технічну помилку шляхом зміни зареєстрованої в реєстрі речових прав на нерухоме майно площі земельної ділянки кадастровий номер 6322680500:01:000:0385 з 0,0151 га на 4,3747 га (площу, яка є предметом договору оренди земельної ділянки № 162 від 13.04.2018, що подавався на реєстрацію);
- зобов'язати особу, уповноважену законом на здійснення реєстраційних дій, зареєструвати договір оренди землі № 162 строком на 10 років, укладений 13 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "AURUM", кадастровий номер земельної ділянки 6322680500:01:000:0385, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1529207763226, площа 4,3747 га.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
29 січня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 14 січня 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Підставою даного позову є незгода позивача з діями державного реєстратора Філії Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки між ФГ "АЛЬФА" та ОСОБА_3 від 04.07.2018.
18 лютого 2019 року по суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому він просив у задоволенні позову відмовити через відсутність предмету спору - а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6322680500:01:000:385 /а.с. 63/.
В подальшому, позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку з чим вказав вірний кадастровий номер спірної земельної ділянки - 6322680500:01:000:0385 /а.с.74-81/.
Від третьої особи - Опішнянської селищної ради - 15 березня 2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника, у вирішенні спору третя особа покладалась на розсуд суду.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав.
У судове засідання відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи - Фермерського господарства "АЛЬФА" - просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа - ОСОБА_3 - у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав.
Враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу за даної явки.
В обґрунтування позовних вимог Фермерським господарством "AURUM" зазначено, що 13.04.2018 між Фермерським господарством "AURUM" та гр. ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, кадастровий номер 6322680500:01:000:0385. Згідно умов договору, орендодавець, ОСОБА_3, передав в оренду Фермерському господарству "AURUM" зазначену земельну ділянку.
Однак, на думку позивача, його право оренди на відповідну земельну ділянку було порушено рішенням державного реєстратора Філії Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади, який до закінчення строку дії такого договору вилучив запис про реєстрацію цього договору та після цього здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6322680500:01:000:0385) за Фермерським господарством "АЛЬФА".
Із рішенням державного реєстратора Філії Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за Фермерським господарством "AURUM" позивач не погодився та оскаржив його до адміністративного суду.
В ході судового засідання були заслухані пояснення осіб, які беруть участь у справі. З отриманих пояснень суд дійшов висновку про наявність у правовідносинах ознак спору про цивільне право. Відтак судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі. Представник позивача наполягала на розгляді справи у порядку саме адміністративного судочинства. Представник третьої особи, ФГ "АЛЬФА", висловив думку, що між фермерськими господарствами існує спір про те, чиє право оренди земельної ділянки є переважним та мало бути зареєстроване державним реєстратором, тому цей спір мав би розглядатися у порядку господарського судочинства.
Суд прийшов до таких висновків з даного приводу.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких проведено державну реєстрацію права оренди зазначеної вище земельної ділянки за ФГ "АЛЬФА", оскільки порушуються його права та інтереси щодо користування цією земельною ділянкою як орендаря.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом, маючи намір продовжувати користуватися земельною ділянкою, переданою йому в оренду відповідно до договору, що був укладений ним з ОСОБА_5
Аналіз наведених фактичних обставин дає підстави вважати, що оскарження рішення
реєстратора пов'язане з наявністю невирішеного спору між користувачами земельних ділянок про право цивільне.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про приватно-правовий характер спірних відносин, оскільки предметом спору є цивільне право позивача щодо способу і порядку здійснення права оренди на нерухоме майно (земельні ділянки).
Суд зазначає, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про набуття фізичною чи юридичною особою права користування земельною ділянкою спір має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції (у залежності від складу сторін за позовом), оскільки виникає спір про право цивільне.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цей адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість має бути розглянутий господарським судом згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України (з огляду на суб'єктний склад).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, провадження у справі належить закрити.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 173, 180, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "AURUM" до Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади; треті особи: Опішнянська селищна рада, ОСОБА_3, Фермерське господарство "АЛЬФА", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачу право звернутись з відповідними вимогами до суду господарської юрисдикції у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом п"ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 21 березня 2019 року.
Суддя І.С. Шевяков