25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 754/300/15-ц
провадження № 61-17929ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_10, Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», про визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок, визнання недійсними ордерів,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 задоволено частково.
Визнано розпорядження від 12 вересня 2012 року № 1605 "Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ ХК "Київміськбуд" таким, що порушує публічний порядок.
Визнано розпорядження від 12 жовтня 2012 року № 561 "Про визначення балансоутримувача відомчого житлового фонду ПАТ ХК "Київміськбуд" таким, що порушує публічний порядок.
Визнано розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 02 квітня 2010 року № 288 "Про передачу в користування звільненої жилої площі мешканцям, які проживають у комунальних квартирах відомчих будинків ДП "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" та видачу ордерів" у частині видачі ордеру на приміщення загального користування житлового будинку АДРЕСА_1 таким, що порушує публічний порядок.
Визнано розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 30 січня 2015 року № 48 "Про закріплення на праві господарського відання за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" таким, що порушує публічний порядок.
Визнано недійсним ордер, виданий на підставі розпорядження Солом"янської районної у м. Києві державної адміністрації від 02 квітня 2010 року № 288 "Про передачу в користування звільненої жилої площі мешканцям, які проживають у комунальних квартирах відомчих будинків ДП "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" та видачу ордерів", на приміщення загального користування в житловому будинку АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційні скарги Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року залишено без змін.
14 лютого 2019 року Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація передаладо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, в якій просила скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення свідчить про те, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції, чинній на момент подання позову) у 2014 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня ? 1 218,00 грн.
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент уточнення позовних вимог) вказано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент уточнення позовних вимог) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01 січня - 1 378,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Позов, поданий у січні 2014 року, містить п'ять вимог немайнового характеру (про визнання розпорядження від 12 вересня 2012 року № 1605, розпорядження від 12 жовтня 2012 року № 561, визнання розпорядження від 02 квітня 2010 року № 288 у частині видачі ордеру такими, що порушують публічний порядок, із застосуванням наслідків недійсності нікчемного правочину; визнання недійсним ордеру; відновлення законного володіння позивачів спільною сумісною власністю).
Законом від 22 травня 2015 року № 484-VIIIдо частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» внесено зміни, відповідно до яких у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У лютому 2016 року позивачі подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, крім зазначених вище вимог, просили також визнати розпорядження від 30 січня 2015 року № 48 таким, що порушує публічний порядок.
Ураховуючи, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду, визнано розпорядження від 12 вересня 2012 року № 1605, розпорядження від 12 жовтня 2012 року № 561, розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 02 квітня 2010 року № 288, розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 30 січня 2015 року № 48 такими, що порушують публічний порядок, визнано недійсним ордер, виданий на підставі розпорядження від 02 квітня 2010 року № 288, то за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 589,60 грн (0,2 ? 1 218,00 грн + 0,4 ? 1 378,00 грн) ? 200 %).
Оскільки скаржником вже сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 487,20 грн, йому слід доплатити суму у розмірі 1 102,40 грн.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути сплачено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно із частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_10, Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», про визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок, визнання недійсними ордерів залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько