05.03.2019
Справа № 522/25743/15-ц
Провадження № 2/522/657/19
05 березня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Кічмаренко С.М.
при секретарі Десятник Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1908/09/13-В від 16.09.2013 року, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про захист прав споживачів, -
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 567 223 грн. 77 коп.; стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 8 508 грн. 36 коп.
В ході судового розгляду позивач надав суду уточнену позовну заяву, згідно якої просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 895 012 грн. 27 коп.; стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 16 425 грн. 18 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 16.09.2013 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу № 1908/09/13-В.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором між ТОВ "Український лізинговий фонд" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 16.09.2013 року.
Відповідно до договору фінансового лізингу позивач на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначається в спеціфікації, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах вказаного договору.
Свої зобов'язання позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав.
Відповідачі порушили зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість, загальна сума якої становить 895 012 грн. 27 коп. На даний час відповідачами умови договору не виконані, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Крім того, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Український лізинговий фонд», в якому просить визнати недійсним договір фінансового лізингу № 1908/09/13-В від 16.09.2013 року.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2018 року позовні вимоги ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" були задоволені у повному обсязі, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
15.11.2018 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цимбал С.Ю. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2018 року було скасовано заочне рішення суду від 29.10.2018 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1908/09/13-В від 16.09.2013 року, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про захист прав споживачів, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з"явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просять відмовити.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. До суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цимбал С. Ю. надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю в іншому судовому процесі, однак підтверджуючих докіментів суду не надано. Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, на підставі всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановив наступне.
Судом встановлено, що 16.09.2013 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу № 1908/09/13-В.
Відповідно до п.1.1. загальних умов договору фінансового лізингу ТОВ "Український лізинговий фонд" на підстві договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в спеціфікацїі, а відповідач ОСОБА_1 зобов"язалася прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах вказаного договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором, між ТОВ "Український лізинговий фонд" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 16.09.2013 року, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 відповідає перед ТОВ "Український лізинговий фонд" у тому ж обсязі, що й ОСОБА_1 в тому числі відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у договорі фінансового лізингу та передбачені чинним законодавством України.
Свої зобов'язання ТОВ "Український лізинговий фонд" своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбало предмет лізингу, а саме автомобіль PORSCHE Cayenne V6, 2013 року випуску, та передав його у користування ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі від 20.09.2013 року.
Відповідно до ст. 2 загальних умов договору відповідач ОСОБА_1 повинна сплачувати лізингові платежі які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) позивача, в порядку, строки та у розмірі згідно з графіком внесення лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з урахуванням суми курсової різниці згідно п.8.4. Договору, що розраховується за формулою, передбаченою п 2.6. Загальних умов договору (додаток № 3).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оплатила авансовий платіж та сплачувала лізингові платежі своєчасно та в повному обсязі, але згодом почала допускати порушення платіжної дисципліни, про що позивач направляв листи з вимогою погасити заборгованість.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором фінансового лізингу належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася заборгованість за договором у розмірі 895 012 грн. 27 коп.
Відповідно до cт. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити но користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу
Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні право і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частина 1 статті 806 ЦК України передбачає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем, відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 cт. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно cт. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до cт. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до cт. 554 ЦК Україна, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань договору фінансового лізингу № 1908/09/ 13-В від 16.09.2013 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість, загальна сума якої, згідно розрахунку заборгованості становить - 895 012 грн. 27 коп, з яких:
- заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу у розмірі 485 351 грн. 03 коп.;
- пеня за порушення умов договору фінансового лізингу у розмірі 166 713 грн. 25 коп.;
- 3% річних від простроченої суми в розмірі 16 261 грн.;
- інфляційне збільшення суми боргу 64 845 грн. 89 коп.;
- штраф за порушення умов договору фінансового лізингу в розмірі 101 841 грн. 10 коп.;
- витрати на транспортний податок у розмірі 60 000 грн.
Розрахунок заборгованості зазначений в позові та додано до матеріалів справи.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за договором фінансового лізингу, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.
Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення лізингових платежів та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів всієї суми заборгованості за договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачами умов договору фінансового лізингу № 1908/09/13-В від 16.09.2013 року, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 425 грн. 18 коп, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням на зазначену суму.
Крім того, в ході розгляду справи до суду надійшла заява про заміну сторони, а саме позивача у справі з ТОВ «Український лізинговий фонд» на його процесуального правонаступника ТОВ «УЛФ-ФІНАНС" у зв'язку із зміною кредитора в зобов'язанні, щодо якого виник спір, яка була задоволена судом.
Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ «УЛФ-ФІНАНС", вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Також, суд вважає, що з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «УЛФ-ФІНАНС" про захист прав споживачів задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, 247, 258-259, 263-266, 268, 354 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 11,16, 509, 525, 526, 530, 536, 553, 554, 612, 625, 806,1050 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1908/09/13-В від 16.09.2013 року - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" заборгованість у розмірі 895 012 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч дванадцять) грн. 27 коп., з яких:
- заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу у розмірі 485 351 грн. 03 коп.;
- пеня за порушення умов договору фінансового лізингу у розмірі 166 713 грн. 25 коп.;
- 3% річних від простроченої суми в розмірі 16 261 грн.;
- інфляційне збільшення суми боргу 64 845 грн. 89 коп.;
- штраф за порушення умов договору фінансового лізингу в розмірі 101 841 грн. 10 коп.;
- витрати на транспортний податок у розмірі 60 000 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 16 425 грн. 18 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Кічмаренко