Справа № 127/32187/18
Провадження № 22-ц/801/529/2019
Категорія: 57
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
07 березня 2019 рокуСправа № 127/32187/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Зайцева А.Ю. (суддя-доповідач),
суддів Шемети Т.М., Якименко М.М.,
розглянув у письмовому провадженні справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Злагода» про визнання дій такими, що порушують умови договорів, права та законні інтереси, стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2019 року, постановлену у складі судді Борисюк І. Е., -
У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до Кредитної спілки «Злагода» про визнання дій такими, що порушують умови договорів, права та законні інтереси, стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу триденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду у відповідній кількості: належно оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням визначених процесуальним законом відомостей; належним чином посвідчені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; у разі необхідності клопотання та заяви, зокрема, про витребування доказів тощо; докази звільнення позивача від сплати судового збору, а в разі неможливості - докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачеві.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, всупереч вимог, визначених ухвалою суду від 18 грудня 2018 року, яка є обов'язковою для виконання, судове рішення виконав не в повному обсязі, недоліки в частині не усунув, оскільки не надав у відповідній кількості належно оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням визначених процесуальним законом відомостей, що є порушенням вимог статті 175 та частини першої статті 177 ЦПК України і унеможливлює суд направити належно оформлену позовну заяву відповідачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивачем усунуто усі недоліки позовної заяви. Надання нової редакції позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників справи чинним законодавством не передбачено.
Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, прийшов до наступного висновку.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, всупереч вимог, визначених ухвалою суду від 18 грудня 2018 року, яка є обов'язковою для виконання, судове рішення виконав не в повному обсязі, недоліки в частині не усунув, оскільки не надав у відповідній кількості належно оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням визначених процесуальним законом відомостей, що є порушенням вимог статті 175 та частини першої статті 177 ЦПК України і унеможливлює суд направити належно оформлену позовну заяву відповідачу.
Проте, зазначений висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах процесуального права та є передчасним.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 18 грудня 2018 року позивачем подано заяву з додатками (а.с.9).
Суд першої інстанції не надав правової оцінки вказаній заяві, в ухвалі від 14 січня 2019 року не зазначив, які саме недоліки позову не усунуті позивачем, а обмежився вказівкою на ненадання позовної заяви у новій редакції із зазначенням визначених процесуальним законом відомостей.
Колегія суддів в цій частині погоджується з аргументами апеляційної скарги, що процесуальний закон дійсно прямо не передбачає подання позовної заяви в новій редакції. Проте, тлумачення положень статей 175-177 ЦПК України дає можливість стверджувати, що недоліки позову мають бути усунуті відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Суд першої інстанції, з метою дотримання права особи на доступ до правосуддя, не був позбавлений можливості продовжити строк, відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України, для виконання позивачем вимог ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року, в якій також доступно викласти обсяг недоліків позовної заяви, з огляду на вже усунуті, та шляхи їх реального виконання.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Щодо питання доступу до суду Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановлення оскаржуваної ухвали, заслуговують на увагу, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2019 року уданій справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя Підпис А. Ю. Зайцев
Судді Підпис Т. М. Шемета
ОСОБА_4 Якименко
Згідно з оригіналом
Головуючий суддя А. Ю. Зайцев