Справа № 140/3384/18
Провадження № 22-ц/801/516/2019
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
07 березня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю.Б.,
суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року, постановлену під головуванням судді Царапори О.П. в м. Немирів Вінницької області,
у справі № 140/3384/18 за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
ОСОБА_3 26.12.2018 року звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_3, вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя Немирівського районного суду Вінницької області вважав за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу з наступних підстав.
Так, враховуючи, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, наявність документу, що підтверджує місце проживання дитини, є обов'язковою.
Відсутність вищевказаних відомостей унеможливлює видачу судом судового наказу, який би відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016 року.
Крім того суд звернув увагу заявника на те, що відповідно до ч.1 ст. 163 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення аліментів. Роз'яснено позивачу її право звернутись до суду з даною вимогою про стягнення аліментів у загальному позовному порядку.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року в повному обсязі та зобов'язати Немирівський районний суд винести ухвалу, якою прийняти її заяву до розгляду та видати судовий наказ про стягнення з боржника на її користь аліменти на утримання дитини.
Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду є незаконною, оскільки суд невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує на те, що в додатку до заяви про видачу судового наказу містилася довідка про склад сімї в якій вказано, що дитина проживає з нею. Згідно ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від судового збору звільнені заявники при поданні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими аргументи апеляційної скарги.
В заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів ОСОБА_3 зазначила своє місце реєстрації та місце реєстрації боржника та надала довідку відповідної адміністративно-територіальної одиниці - Вишковецької сільської ради Немирівського району щодо належності малолітнього ОСОБА_5 до складу сім'ї ОСОБА_3.
Отже, вимоги суду першої інстанції про обов'язковість надання суду документів на підтвердження місця проживання дитини є безпідставними.
Також помилково суд першої інстанції вказує на те, що відповідно до ч.1 ст. 163 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються заявники у разі подання заяви щодо видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали - п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2018 року скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 березня 2019 року.
Головуючий: Войтко Ю.Б.
Судді: Міхасішин І.В.
ОСОБА_6