Ухвала від 05.03.2019 по справі 2-102/11

Справа № 2-102/11

УХВАЛА

Іменем України

"05" березня 2019 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Дармограй Т.І.

представника заявника ОСОБА_1

представника відділу ДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці заяву публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” (далі - банк) звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Представник стягувача в судовому засіданні просить заяву задовольнити з підстав викладених у ній. Крім того, додала, що останній раз ходом виконання судового рішення представники стягувача, окрім, як в жовтні 2018 року, цікавились ще в грудні 2015 року направляючи відповідний запит у відділ ДВС, відповідь на який вони так і не отримали. Також додала, що це право стягувача цікавитись чи ні ходом примусового виконання рішення суду і таким правом банк не скористався, так як не вважав за потрібне.

Представник Підгаєцького відділення Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що на звернення банку їм було дано відповідь. При вирішенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, покладається на думку суду.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце його проведення. Однак, відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України її неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та представника Бережанського міжрайонного відділу ДВС - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи і матеріали цивільної справи №2-102/11, прийшов до переконання, що заява філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон) в редакції, що діяв на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (тобто станом на 24.06.2015 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після перерви встановлюється з дня його повернення.

В силу ч.1 ст. 23 цього ж Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Встановлено, що Підгаєцьким районним судом Тернопільської області 12 травня 2011 року у цивільній справі за позовом прокурора Підгаєцького району в інтересах ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, було постановлено рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 348660,54 грн., з них: 208541,65 грн. - основний борг, заборгованість по кредиту - 11458,35 грн., заборгованість за відсотками - 109231,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 457,88 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 18970,81 грн.

На виконання вказаного рішення суду, Підгаєцьким районним судом 31 травня 2011 року за заявою стягувача було видано виконавчий лист, що видно із заяви представника позивача від 31 травня 2011 року за вих.№113, яка міститься в матеріалах цивільної справи №2-102/11.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Підгаєцького РУЮ від 24 червня 2011 року було відкрито виконавче провадження ВП №27230600.

Державним виконавцем відділу ДВС Підгаєцького РУЮ 28 лютого 2013 року було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до п.8 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з реалізацією предмету іпотеки.

Представником стягувача 28 травня 2013 року у відділ ДВС Підгаєцького РУЮ було повторно надіслано заяву про відкриття виконавчого провадження, разом із оригіналом виконавчого листа №2-102/11 від 31 травня 2011 року виданого Підгаєцьким районним судом.

Також стягувачем 15 січня 2015 року було подано до відділу ДВС заяву про прийняття виконавчого листа до примусового виконання, за якою 21 січня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46149458, що вбачається із листа стягувача на ім'я Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 02.10.2018 року, а також інформації вказаного органу на ім'я стягувача від 24.10.2018 року.

Як вбачається із заяви стягувача, яка розглядається, банк, не отримував постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, а також самого виконавчого документа.

Також у вказаній заяві зазначено, що згідно відомостей із автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчий лист на виконанні не перебуває, у зв'язку з чим філією - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” неодноразово надсилались запити до Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції щодо ходу здійснення виконавчого провадження та місця знаходження виконавчого документа, при цьому в останнє такий запит надіслано 02.10.2018 року.

Разом з тим, представником банку до заяви, що розглядається, не додано жодних належних та допустимих доказів того, що стягувачем до міжрайонного відділу ДВС неодноразово надсилались такі запити, окрім запиту від 02.10.2018 року.

Із інформації Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 24.10.2018 року видно, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження номер за АСВП 46149458 від 21 січня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-102/2011 від 31 травня 2011 року виданого Підгаєцьким районним судом Тернопільської області.

Державним виконавцем 24 червня 2015 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка разом із виконавчим листом була надіслана банку 08 липня 2015 року рекомендованою кореспонденцією.

Повторно стягувачем виконавчий лист у відділ ДВС на виконання не пред'явлено.

Із поданої заяви стягувача та доданих до неї документів, вбачається, що стягувач з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 21 січня 2015 року і по жовтень 2018 року жодним чином не цікавився станом виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_3, а також внаслідок втрати виконавчого документа, не звернувся до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд, вважає, що наведені банком причини не можуть вважатися поважними причинами для пропуску звернення виконавчого документа до виконання у розумінні вимог закону, оскільки зазначені обставини не виключали відсутності у заявника об'єктивної можливості дізнатися про хід виконання судового рішення в строки, передбачені законом для повторного звернення до виконання виконавчого документа (які на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу складали один рік) шляхом реалізації передбачених Законом України “Про виконавче провадження” гарантій на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (якою банк наділений, як сторона виконавчого провадження) та оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця, пов'язаних з виконанням судового рішення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v.Germany).

У зв'язку з тим, суд вважає, що за обставин невикористання стягувачем встановленого Законом України “Про виконавче провадження” права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в розумні строки та не вжиття заходів для виконання рішення у формі оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, немає підстав вважати, що співвідношення між використаними банком засобами та переслідуваною метою є непропорційним та обмежує доступ банку до суду таким чином, що порушується сутність права в розумінні ст.6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Положенням ч.3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, аналогічні положення закріплені у ч.1 ст.81 ЦПК України.

При постановленні вказаної ухвали, суд, одночасно із врахуванням приписів ст.12 ЦПК України, керується також вимогами ч.ч.1, 5-7 ст.81 ЦПК України.

Враховуючи те, що банк у поданій заяві, не навів будь-яких поважних причин, через які пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та не подав суду відповідних доказів про це, суд, прийшов до висновку, що в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.433, підпунктом 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий: ОСОБА_5