Справа № 22-842/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
«25» лютого 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області,
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку,
У січні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку, в якій було зазначено, що 28.11.2005 року вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2932 га вартістю 500 грн. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Нотаріально посвідчити договір сторони не змогли у зв'язку з тим, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4 згорів при пожежі у відділі земельних ресурсів Запорізького району, тому позивач просила суд визнати вищезазначену угоду дійсною та визнати право власності на вищезазначену земельну ділянку.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року позов задоволено. Визнано дійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,2932 га , із неї площею 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,0432 га - для ведення особистого селянського господарства , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Запорізького району Запорізької області, укладену 28.11.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,2932 га , із неї площею 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,0432 га - для ведення особистого селянського господарства , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Запорізького району Запорізької області. .
В своїй апеляційній скарзі прокурор Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права невідповідністю висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відбулося повне виконання договору купівлі продажу земельної ділянки, але відповідачка ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Проте такий висновок не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, що 28.11.2005 року сторони уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2932 га вартістю 500 грн. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач просить суд визнати вищезазначену угоду дійсною та визнати право власності на вищезазначену земельну ділянку відповідно до ст.220 ЦК України, оскільки оригінал Державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4 згорів і нотаріально посвідчити договір сторони не змогли.
Статтею 657 ЦПК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно частини 3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або його державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації-з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України , якою керувався суд першої інстанції, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Вирішуючи спір, суд зазначені вимоги закону застосував неправильно, не врахував, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню й державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 , 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.
Крім того, за правилами зазначеної статті визнання дійсним договору можливе лише при відсутності передбачених законом обмежень для його укладення та в разі наявності письмових доказів про узгодження сторонами усіх істотних умов договору; при цьому повинно мати місце ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.
Проте, будь які докази ухилення відповідачки від нотаріального посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки відсутні.
З приводу доводів позивача про неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, так як оригінал Державного акту на право приватної власності на землю згорів - колегія суддів вважає, що це питання можливо вирішити в інший спосіб, а не визнання договору дійсним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані та спростовують рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку відмовити повністю.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22-842/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Вступна та резолютивна частини
«25» лютого 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області,
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку,
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку відмовити повністю.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий : Судді :