Іменем України
23 лютого 2010 року. Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Крегула М.М (головуючого), Машкаринець М.М., Мишинчук Н.С.
з участю прокурора - Курах Ю.М.
адвоката ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Тячівського районного суду від 11 грудня 2009 року , яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, мешканця АДРЕСА_1
засуджено за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Запобіжний о захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що 19.07.2009 року близько 2 години, в с. Вільхівчик, Тячівського району, перебуваючи в нетверезому стані, на подвір»ї кафе-бару „Водолій" по АДРЕСА_2, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, затіяв сварку з ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, обзиваючи їх нецензурними словами, а також вдарив деревяною палкою (бітою) по руці ОСОБА_7, при цьому розламавши пластмасовий стілець, який останній підставив під удар. Крім цього, сів за кермо свого автомобіля марки ВАЗ-21099 і два рази наїхав на металеві ворота дворогосподарства АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_9, завдавши йому матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.
Засуджений ОСОБА_5 у своїй апеляції зазначає, що суд без достатніх підстав визнав його винуватим за ч. 1 ст. 296 КК України, фактичні обставини встановлені невірно, оскільки суд не дослідив у встановленому законом порядку докази у справі (не допитав потерпілих та свідків), формулювання обвинувачення не відповідає дійсним обставинам справи, його вина не доведена, а він обмовив себе за наполяганням слідчого, який говорив йому, що справа підлягає закриттю за відсутністю його вини. Просять вирок скасувати, справу направити на новий розгляд.
Справа №11-118/10
Головуючий 1 інст. Чопик В.В.
Доповідач Крегул М.М. Номер статистичного рядка звіту :
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію, його захисника адвоката ОСОБА_4, який підтримав апеляцію засудженого та вказав на допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність судового слідства, промову прокурора, який вважає вирок суду законним, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд обґрунтовує докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується га всебічному, повному, і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При постановленні вироку щодо ОСОБА_5 судом не дотримано цих вимог закону.
Так, відповідно до вимог ст.. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При розгляді даної справи судом не дотримано цих конституційних вимог щодо підсудного ОСОБА_5.
Як видно із вироку винність підсудного обґрунтовано показаннями самого ОСОБА_5 про визнання ним своєї вини та оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілих і свідків, які вони давали на досудовому слідстві. Однак, такий порядок дослідження доказів у справі суперечить вимогам статті 257 КПК України, згідно якої суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити усі докази у справі: допитати потерпілих, свідків, тощо. Згідно протоколу судового засідання в процесі розгляду справи судом не допитано жодного потерпілого чи свідка.
При розгляді даної справи суд не дотримав і процесуального порядку, передбаченого с таттею 299 КПК України щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Згідно даної норми суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Однак, суд не виконав цих вимог закону, не з'ясував чи правильно розуміє підсудний ОСОБА_5 зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також не роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Оголошення показань потерпілих і свідків у даному випадку суперечить зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Згідно ст.. 368 КПК України однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, коли не були допитані певні особи та не досліджено інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.. 369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскільки, судом безпосередньо не допитувались потерпілі та свідки, твердження засудженого ОСОБА_5 про те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи і грунтуєтьтся суто на його визнавальних показаннях, а не на доказах досліджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вважає, що зазначені порушення відповідно до ст.. 370 КПК України є істотними, оскільки не роз'яснення підсудному положень ст.. 299 КПК України щодо визначенні порядку дослідження доказів і наслідків такого визначення призвело до порушення його прав у судовому засіданні, вони перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
За таких обставин, апеляція засудженого ОСОБА_5 підлягає до задоволення, вирок суду відповідно до ст.. 367 КПК України до скасування із-за однобічності та неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону.
Разом із тим за змістом ст. 378 КПК України та роз'яснень, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" від 15 травня 2006 р. N 1 апеляційний суд не може постановити свій вирок, якщо в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції на підставах, передбачених ч. 1 цієї статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 365 , 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити, вирок Тячівського районного суду від 11 грудня 2009 року щодо нього скасувати, к кримінальну справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.
Судді :