ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/43/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",
вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053
Представник позивача: ТзОВ "Бізнес ассіст"
вул. Полковника Шутова, 9-А, 5-й поверх, оф. 526, м. Київ, 03113
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення коштів в сумі 25 403,35 грн.
Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення коштів в сумі 25403,35 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 121029 від 07.11.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування.
Враховуючи те, що постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року по справі № 760/694/18 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило згадане ДТП, було визнано ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу № АМ/0508114, позивач звертається до останньої із позовом про стягнення 25403,35 грн.
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 08.01.2019; інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.
Позиція відповідача.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.01.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 17.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№1359/19 від 22.01.2019.
Станом на 05.03.2019 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вх. № 278/19) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 08.01.2019).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини встановлені судом.
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 121029 від 07.11.2017 (Далі - Договір; а.с. 31), згідно якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.
23.12.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів марки MAZDA CX-7, д/н НОМЕР_2 та Audi A4, д/н НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_4 , на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу № АМ/0508114.
У результаті ДТП було пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" транспортний засіб MAZDA CX-7, д/н НОМЕР_2.
На підставі Звіту № SOS-180102-3255500 від 05.01.2018 про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних транспортному засобу MAZDA CX-7, д/н НОМЕР_2, складеного ТОВ "СОС Сервіс Україна", згідно зі страховим актом №UA2017122900025/L01/01 від 22.01.2018, ПрАТ СК "ПЗУ Україна" було нараховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 25403,35 грн (платіжне доручення №10954 від 22 січня 2018, Довідка про проведення Акту взаємозаліку).
Згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року по справі № 760/694/18, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок, порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_1.
Згідно з полісом обов'язкового страхування № АМ/0508114, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки Audi A4, д/н НОМЕР_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Галицька".
Позивачем направлено відповідачу вимогу вих. № 1588-08/18 від 06.08.2018 про виплату страхового відшкодування на користь позивача. Однак, страхове відшкодування на користь позивача відповідачем не сплачено.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування".
Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно приписів статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У даному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.
Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору добровільного страхування, ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", виплатило страхове відшкодування в розмірі 25403,35 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4, на момент скоєння ДТП була застрахована "ПрАТ" СК "Галицька" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0508114.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає заявлені позовні вимоги в сумі 25403,35 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, ч.9 ст. 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення коштів в сумі 25403,35 грн задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053 (ідентифікаційний код 20782312) - 25403,35 (двадцять п'ять тисяч чотириста три гривні тридцять п'ять копійок) та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05.03.2019
Суддя Л.М. Неверовська