номер провадження справи 5/171/18
25.02.2019 Справа № 908/2608/18
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 32121458)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІРТУОЗ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 502, код ЄДРПОУ 31612750)
про стягнення 7 791,46 грн.
Без виклику представників сторін
В провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/2608/18 за позовом Концерну “Міські теплові мережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІРТУОЗ” про стягнення 7 791,46 грн.
ОСОБА_1 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 р. справу № 908/2608/18 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 06.12.2018р. вказану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 26.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2608/18, присвоєно справі номер провадження - 5/171/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Ухвалою суду від 25.01.2019р. судом ухвалено оголосити перерву. 25.02.2019р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: Концерном “Міські теплові мережі” заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про постання теплової енергії в гарячій воді №1593 від 01.02.2005р. на загальну суму 7 791,46 грн. за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору №1593 від 01.02.2005р., ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 193, 232, 275-277 ГК України, Закон України “Про теплопостачання”, Правила користування тепловою енергією.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/2608/18 від 26.12.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 502.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто зазначену ухвалу суду із відміткою пошти підстав повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
ОСОБА_1 з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Запропонований ухвалою суду про відкриття провадження від 26.12.2018р. №908/2608/18 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд
Концерн “Міські теплові мережі” діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.
Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, “Правилами користування тепловою енергією”, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.
Позивач є монополістом відповідно до положень Закону України “Про природні монополії” та відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону України “Про теплопостачання”). Аналогічне положення закріплено у п. 14 Правил.
Частиною 2 ст. 275 ГК України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
05.12.2002р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (далі - Орендодавець), та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №13» (далі - Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віртуоз» (далі - Орендар) було укладено договір №3/13 оренди нежитлового приміщення від 05.12.2002р. (далі - Договір). За умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 05.11.2002р. за №336/15 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 321,81 кв.м. за адресою пр.. Металургів, 4, яке значилось на балансі КП «ВРЕЖО №13».
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.08.2017р. №94497206 об'єкт теплопостачання належить відповідачу на праві власності в частині 81/100.
Приміщення відповідача знаходиться у підвалі житлового будинку та має єдину систему опалення з житловим будинком. У відповідача, також, відсутній власний прилад обліку енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2005р. між Концерном “Міські теплові мережі” (далі - Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІРТУОЗ” (далі - Споживач) було укладено договір №1593 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір) в орендоване вбудоване підвальне приміщення по пр. Металургів, 4 (з урахуванням додаткової угоди 1 від 01.08.2008р.), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року.
ОСОБА_1 з п. 3.2.2 Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договора.
Відповідно до п. 5. 1 договору встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом.
Дата знаття Споживачем показань приладів обліку - до 20 число поточного місяця; надання звіту Енергопостачальній організації - не пізніше 27 числа поточного місяця (п. 5.3 Договору).
Показники приладів обліку за звітний період є підставою для складання актів надання послуг (п. 5.4 Договору)
Розділом 6 Договору встановлено порядок розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі згідно з тарифами, встановленими у порядку, передбаченому діючим Законодавством. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору). Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації (п. 6.3. Договору). Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома Сторонами, та рахунок (п. 6.4 Договору). Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати (п. 6.6 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.02.2005р. до 31.01.2006р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.
Додатковою угодою № 1 від 01.08.2008р. сторонами, зокрема, доповнено п. 1.9 договору наступною редакцією: “У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, Споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно з діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів Енергопостачальна організація повідомляє Споживача у письмові формі або через засоби масової інформації”.
Договір, додатки до договору та додаткові угоди підписані з обох сторін уповноваженими на те особами та скріплені печатками підприємств.
Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви Договір №1593 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2005р. є чинним. Доказів розірвання договору або визнання недійсним суду не надано.
ОСОБА_1 зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
ОСОБА_1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
На виконання п. 1.3., 6.3. Договору позивачем було відпущено відповідачу 4,786 Гкал теплової енергії у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року на загальну суму 7 051,29 грн. Концерном «МТМ» виставлено відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію та відповідні Акти приймання-передачі теплової енергії (а.с. 26 - 37). Вказані рахунки та акти були направлені на адресу відповідача 02.08.2017р., що підтверджується квитанцією від 02.08.2017р. та описом кладення у конверт (а.с. 48).
Всупереч умовам договору, а саме п. 6.3. договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016р. по березень 2017р., на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.
Законом України «Про теплопостачання» в статті 24 серед основних обов'язків споживача теплової енергії закріплено обов'язок щодо додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 40 Правил користування тепловою енергією, встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
На адресу відповідача позивачем була надіслана претензія від 25.05.2017р. за вих. №776/09, в якій позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 7 051,29 грн. (а.с.49).
Відповіді на зазначену претензію позивачем не було отримано.
Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду також не надано.
На підставі викладеного, заборгованість відповідача з жовтня 2016р. по березень 2017р. у розмірі 7 051,29 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
ОСОБА_1 з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
ОСОБА_1 зі ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.
ОСОБА_1 п. 7.2.3. Договору, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період 20.11.2016р. - 25.05.2017р. на загальну суму 509,56 грн.
Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 509,56 грн.
Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 56,33 грн. за період з 20.11.2016р. по 25.05.2017р. та сума інфляційних витрат за період з грудня 2016р. по квітень 2017р. в розмірі 174,28 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані розрахунки судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.
Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.
ОСОБА_1 із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ОСОБА_1 із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІРТУОЗ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 502, код ЄДРПОУ 31612750) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) основний борг за відпущену теплову енергію у сумі 7 051 (сім тисячі п'ятдесят одна) грн. 29 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІРТУОЗ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 502, код ЄДРПОУ 31612750) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) суму інфляційних втрат у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 56 (п'ятдесят шість) грн. 33 коп., суму нарахованої пені у розмірі 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.
Суддя К.В. Проскуряков
Повне рішення складено: 04.03.2019р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.