19 червня 2007 р.
№ 77/9-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О.Антонець (дов. від 15.02.06), О. Васильєвої (дов. від 19.06.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року у справі № 77/9-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал», третя особа-товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал», про стягнення 19 845 грн. 12 коп.,
У квітні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал» про стягнення 19 845 грн. 12 коп. з підстав поставки товару неналежної якості.
Відповідач позов не визнав з огляду на порушення позивачем порядку прийняття продукції, неналежності доказів, позовної давності.
Рішенням господарського суду Київської області від 31 жовтня 2006 року позов задоволено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року (судді Г. Жук, О.Мамонтова, І. Фаловська) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог та пропуску строку позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» просить постанову скасувати з підстав не застосування та неправильного застосування господарським судом статей 525, 526, 629 Господарського кодексу України, статті 678 Цивільного кодексу України, статей 43, 32, 34, 36, 37, 38, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал» проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал» право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представник цієї особи в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 23 березня 2005 року сторони уклали договір № 23 та додаткову угоду до нього (далі-Договір), на умовах яких товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал» поставило товариству з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» пляшку коньячну у кількості 291 312 штук на загальну суму 221 397 грн. 12 коп.
Покупець ціну товару сплатив і отримав його на складі продавця.
В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» перепродало товар державному підприємству “Симферопольський виноробний завод“ і при використанні товару персонал завод виявив, що 26 112 пляшок не відповідають вимогам відповідних стандартів та технічним умовам, про що телефонограмою повідомлено поставщика та складений акт від 26 вересня 2005 року.
За згодою товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» Регіональне підприємство Торгово-промислової палати Криму провело експертизу якості товару і відповідно до висновку експерта від 30 вересня 2005 року № Є-359 пляшки у кількості 25 410 штук не відповідають вимогам ДСТУ. ГОСТ 10117.1:2003, а 772 пляшки мають дефекти механічного характеру, а отже не можуть бути використані за призначенням.
Державне підприємство “Симферопольський виноробний завод“ повернуло неякісний товар товариству з обмеженою відповідальністю “Пивний дім», про що свідчить накладна № ВН-0000005 від 21 березня 2006 року.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з доведеності факту поставки товару неналежної якості та умов Договору щодо якості товару (пункт 2 договору) та порядку його передачі (пункт 4 договору в редакції додаткової угоди), а також поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності.
Не визнавши висновок експерта належним доказом та встановивши факт недотримання сторонами порядку приймання продукції, визначеного Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25 квітня 1966 року №П-7 (далі-Інструкція П-7), господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про відсутність факту порушення права позивача і, застосувавши позовну давність, відмовив у позові.
Проте такі висновки не є обґрунтованими, оскільки суди дійшли їх без достатнього з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін.
За позовом про повернення сплаченої суми за товар більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком до предмету доказування належить встановлення судом фактів дотримання контрагентами визначеного договором порядку приймання покупцем товару і правових наслідків його не дотримання в контексті співввідношення вимог Господарського процесуального кодексу України та Інструкції П-7; передачі покупцеві належних товаросупровідних документів; строків і порядку виявлення покупцем недоліків поставленого товару; характер цих недоліків; встановлення для даного виду товару гарантійних строків (статті 268 і 269 Господарського кодексу України).
В порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України зазначені факти судами встановлені не були.
Крім того, з урахуванням подання стороною заяви про застосування до спірних правовідносин позовної давності, судам слід встановити момент виявлення покупцем факту поставки неякісного товару.
Висновки апеляційного господарського суду про те, що покупець встановив недоліки товару ще 15 липня 2005 року, отримавши повідомлення від державного підприємства “Симферопольський виноробний завод“, не ґрунтується на матеріалах справи.
Також суд апеляційної інстанції неправильно застосував позовну давність: встановивши відсутність порушення права позивача, суд відмовив у позові з підстав пропуску строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Водночас висновки місцевого господарського суду про те, що позивач мав можливість дізнатися про висновки експерта не раніше 2 вересня 2006 року ґрунтуються на припущенні та не відповідають фактичним обставинам справи.
Так само не ґрунтується на матеріалах справи висновок цього суду про те, що право на позов виникло у позивача з 21 вересня 2005 року.
Таким чином судові рішення в даній справі не повно відображають обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Неповне встановлення обставин справи і неправильне застосування до спірних правовідносин позовної давності зумовлюють скасування рішення і постанови та передачу справи на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний дім» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 31 жовтня 2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2007 року у справі № 77/9-06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій