21 червня 2007 р.
№ 11/41-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.,
розглянув касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна
група "Експлерент"
на ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007р.
у справі
№1/41-07 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна
група "Експлерент"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріально-виробничої об'єднаної компанії "Експлерент"
про
визнання права власності та витребування майна
за участю представників:
- позивача: не з'явились;
- відповідача: не з'явились;
У грудні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Експлерент" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріально-виробничої об'єднаної компанії "Експлерент" про визнання права власності на майно: легковий автомобіль марки "Шкода Октавіа Елеганс", 2003 року випуску, державний номер 00340СМ та витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача.
У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відмову від позову в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріально-виробничої об'єднаної компанії "Експлерент" легкового автомобіля "Шкода Октавіа Елеганс", 2003р.в., державний номер 00340СМ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2007р. у справі №11/41-07 (суддя Мельниченко І.Ф.) в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на легковий автомобіль "Шкода Октавіа Елеганс", 2003 року випуску, державний номер 00340СМ, відмовлено. В решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. у справі №11/41-07 (колегія суддів у складі головуючого судді Чохи Л.В., суддів Головка В.Г., Стрелець Т.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Експлерент" повернуто без розгляду на підставі п.п.2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України наслідок відсутності в матеріалах апеляційної скарги доказу направлення копії апеляційної скарги відповідачу, несплати позивачем державного мита у встановленому п. "а", "г" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 р. №43-93 розмірі у сумі 356,17грн., тоді як позивачем надано до апеляційної скарги платіжне доручення №23 від 06.03.2007 р. про оплату державного мита у сумі 42,5грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Експлерент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. у справі №11/41-07 скасувати та справу №11/41-07 направити до Дніпропетровського апеляційного суду для розгляду по суті.
В судове засідання 21.06.2007р. представники сторін не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначено статтею 94 Господарського процесуального кодексу України, якою зокрема, встановлено, що до скарги повинні додаватися докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 97 ГПК України, а саме: до скарги не додано доказів сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Проте, погодитись з таким висновком апеляційного суду неможливо з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Згідно з частиною 4 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (із змінами і доп.) порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України. Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 із змінами і доповненнями (далі - Інструкція), передбачено, що при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печаткою кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
До апеляційної скарги, що була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Експлерент", додавався примірник платіжного доручення №23 від 06.03.2007р., на звороті якого вчинено відповідний напис про зарахування державного мита в сумі 42грн.50коп. до державного бюджету, скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Земельний капітал ", як цього вимагає пункт 14 Інструкції.
Не визнаючи поданий скаржником примірник платіжного доручення доказом сплати державного мита, суд апеляційної інстанції не навів правового обґрунтування щодо недотримання заявником порядку сплати державного мита, встановленого законодавчими актами України.
Як свідчить практика Верховного суду України та Вищого господарського суду України, оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву, скаргу до розгляду, є факт надходження державного мита до Державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету вправі витребувати від скаржника відповідне підтвердження територіального органу державного казначейства, якому мито перераховано.
Поряд з цим, згідно п."г" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами державне мито складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Тоді як з доданого позивачем до суду першої інстанції платіжного доручення №52 від 14.08.2006р. вбачається здійснену оплату державного мита у розмірі 85грн.
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах апеляційної скарги відсутній доказ направлення її відповідачу. Такий висновок суперечить матеріалам справи, оскільки судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що до матеріалів апеляційної скарги було додано екземляр цієї апеляційної скарги з відміткою відповідача про її отримання.
Повернувши незаконно апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду, як постановлена з порушенням вимог ст.97 ГПК України не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а справа -передачі на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Експлерент" задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. у справі №11/41-07 скасувати.
Справу №11/41-07 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.
Головуючий
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук