19 червня 2007 р.
№ 39/45
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши
касаційну скаргу
Державного підприємства "Донецька залізниця"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року
по справі
№ 39/45 Господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця"
до
1) Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"
2) Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат"
про
стягнення 38953,68 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
Шахова А.О. -дов. №Н-01/1573 від 16.05.2007 року
від відповідача-1:
Співак О.Є. -дов. №0109/152 від 02.08.2006 року
від відповідача-2:
Бойко М.І. -дов. №0109/235 від 08.09.2006 року
Ухвалою від 22.05.2007 року колегії суддів Вищого господарського суду України, касаційна скарга Державного підприємства "Донецька залізниця" була прийнята до провадження новоутвореною колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий -Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., розгляд справи був призначений на 19.06.2007 року.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г. М. з відпустки, справа № 39/45 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України, у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 19.06.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" 38953 грн. 68 коп. плати за користування вагонами (в т.ч. ПДВ - 6492грн.28коп.).
Господарський суд Донецької області ухвалою від 09.01.2007р. (т.2 а.с. 2) з власної ініціативи, в порядку ст.24 ГПК України, до участі у розгляді справи в якості другого відповідача залучив Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат".
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.01.2007 року по справі № 39/45 (суддя Морщагіна Н. С.), залишеному без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року по справі № 39/45 (головуючий суддя Шевкова Т. А., судді Дзюба О. М., Стойка О. В.), в задоволенні позовних вимог Державному підприємству "Донецька залізниця" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими по справі рішенням та постановою, Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" повністю.
В касаційній скарзі заявник стверджує про порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
У відзивах на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" та Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат" повністю заперечують підстави скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та просять залишити касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, в період з 26 квітня по 23 травня 2006 року на станцію Ясинувата ДП "Донецька залізниця" на адресу ЗАТ "Макіївський металургійний завод" надходили імпортні вантажі за перевізними документами №№12028, 12029, 12038-12045, 12036, 12064, 12074-12087, 12131-12134, 12157-12160, 12168, 12169, 12199-12202, 12204-12207, про що надавались повідомлення.
Вантаж надійшов у вагонах, що належали Українській залізниці.
Зазначені вагони з вантажем були подані на станцію Ясинувата, але не були прийняті відповідачем для здійснення вивантаження у зв'язку з необхідністю проведення митного оформлення.
Після здійснення митного оформлення вагони з вантажем були прийняті відповідачем, про що свідчать відмітки станції Ясинувата.
Облік часу перебування зазначених вагонів проводився станцією Ясинувата за відомостями плати користування вагонами форми ГУ-46 №№ №051205, 051208, 051211, 052215, 052216, 052219, 053223, 053224, 054226, 054229, 055232, 055233, 055235, 056237, 056238, 056239.
Позивачем за користування зазначеними вагонами на підставі ст. 119 Статуту та Правил користування вагонами і контейнерами заводу була нарахована плата за користування вагонами у сумі 38953 грн. 68 коп., (в т.ч. ПДВ -6492 грн. 28 коп.).
Відповідач, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, від оплати плати за користування вагонами, нарахованої за час затримки, відмовився, посилаючись на те, що вагони із вантажами видані після проведення митних операцій.
Залізниця, вважаючи нарахування плати за користування вагонами за час затримки здійсненим правильно, звернулась до господарського суду з заявою про примусове стягнення нарахованої плати у сумі 38953 грн. 68 коп.
Виходячи з вимог частин 1, 3 ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що вищевказані вагони були затримані з причин, пов'язаних з митним оформленням.
Відповідно статті 76 Статуту залізниць України, час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії.
Згідно статті 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що між ДП "Донецька залізниця" та ЗАТ "Макіївський металургійний завод" було укладено договір №1/102/507/06 від 28.02.2006р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ "Макіївський металургійний завод" при станції Ясинувата Донецької залізниці.
Пунктом 4 договору сторони встановили, що подача вагонів на під'їзну колію та зарахування їх в користування власнику під'їзної колії здійснюється з інтервалами. Порожні вагони подаються на під'їзну колію поза інтервалом із зарахуванням їх в користування власнику під'їзної колії через 0,5 години після виставлення їх на приймально-здавальну колію.
Згідно п.п. 4 пункту 15 договору час знаходження вагонів на під'їзній колії визначається з моменту закінчення приймально-здавальних операцій при передаванні вагонів залізницею власнику під'їзної колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно пункту 13 даного договору власник під'їзної колії сплачує залізниці збори за подавання та забирання вагонів, плату за користування вагонами, інші збори та плати.
Розділом 5 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії Макіївського металургійного комбінату і станції Ясинувата Донецької залізниці, затвердженого Донецькою залізницею та Макіївським металургійним комбінатом 28.11.1983р., передбачено складення приймально-здавальних відомостей при передачі вагонів між сторонами.
Вагони, які прибули на приймально-здавальні колії станції Ясинувата за залізничними накладними №№12028, 12029, 12038-12045, 12036, 12064, 12074-12087, 12131-12134, 12157-12160, 12168, 12169, 12199-12202, 12204-12207, не були прийняті вантажоодержувачем в зв'язку з необхідністю здійснення митного оформлення, представником заводу про причини неприйняття вагонів у приймально-здавальних відомостях та відомостях користування вагонами (контейнерами) були зроблені відмітки "митниця", та "прийнято часом розмитнення".
Відповідно статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.
Відповідно до ст. 140 Митного кодексу України порядок та строки проведення митного контролю на залізничному транспорті визначаються спільними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, керівниками митних органів та органів охорони державного кордону України.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, з метою узгодження дій посадових осіб митних органів і залізниць України, визначення їх прав, функціональних обов'язків і відповідальності під час проведення ними операцій із контролю і оформлення вантажів, що переміщуються через митний кордон України залізничними вантажними поїздами Державною митною службою України та Міністерством транспорту України розроблено Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах (далі -Порядок), затверджений наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту України від 30.03.2001 р. №231/174 (зі змінами від 28.05.2004 р. №399/442).
Відповідно до п. 2.3 Порядку залізниці зобов'язані доставити в митний орган, у зоні діяльності якого розташовано станцію призначення, товари (вантажі) без будь-яких змін упаковки або стану з непошкодженим митним забезпеченням, запірно-пломбувальним пристроєм або пломбами, а також документи контролю за доставкою, супровідні й перевізні документи на ці товари (вантажі).
Відповідно до п. 2.4 Порядку залізниці здійснюють перевезення товарів (вантажів) між митними органами як митні перевізники та гарантують обов'язкову доставку в митницю призначення товарів (вантажів), що перебувають під митним контролем.
Пунктом 3.10 Порядку визначено, що транспортні засоби з товаром (вантажем), що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на цій станції та перебувають під охороною залізниці. Про прибуття товару (вантажу) посадова особа станції призначення повідомляє митницю призначення та вантажоодержувача. За відсутності на станції призначення такого підрозділу митниці митниця призначення та залізнична станція погоджують окремий порядок повідомлення й передання документів залежно від місцевих умов, який відображається в Технологічному процесі роботи станції.
Відповідно до п. 3.13 Порядку після проведення митного оформлення товарів (вантажів) перевізні документи з відповідними відмітками, підписом і відбитками особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення повертаються на станцію призначення та служать підставою для видачі товарів (вантажів) вантажоодержувачу. Видача вантажів до закінчення митного оформлення забороняється (п. 3.12).
Частиною 3 ст. 23 Статуту залізниць України визначено, що в разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Обов'язками Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" на протязі процесу митного оформлення, що визнається касаційною інстанцією, є отримання супровідних й перевізних документів на товари (вантажі) від залізниці та надання їх до відділу КДВ ДРМ та повернення їх залізниці після митного оформлення, що підтверджують п.п.2.2, 2.5 Порядку взаємодії Донбаської регіональної митниці і Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, якій затверджений Наказом Донбаської регіональної митниці та Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці за №466/106 від 03.08.2004р. Повернення вантажоодержувачем після митного оформлення перевізних документів є підставою для видачі вантажів.
Згідно п.п.2.1, 2.1.1 Порядку взаємодії Донбаської регіональної митниці і Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці транспортні засоби з товаром, що прибули на станцію і перебувають під митним контролем розміщуються на станції призначення та перебувають під охороною залізниці, подача таких транспортних засобів з товарами без проставлених на перевізних документах підпису та відбитків особистої номерної печатки особи митниці призначення допускається за зверненням вантажоодержувача.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, ЗАТ "Макіївський металургійний завод" не звертався до залізниці з проханням про подачу транспортних засобів з товарами, які прибули за залізничними накладними №№12028, 12029, 12038-12045, 12036, 12064, 12074-12087, 12131-12134, 12157-12160, 12168, 12169, 12199-12202, 12204-12207.
Тобто, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дії представників заводу по відмовленню від приймання транспортних засобів, які не пройшли митне оформлення, у зв'язку з чим залізницею складено акти загальної форми №№366, 374, 373, 412, 426, 431, 437, 448, 449, 477, 486, 498, є цілком обґрунтованими.
Відповідно п. 2.6 Порядку взаємодії Донбаської регіональної митниці і Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці забороняється видача вантажів, що прибули на станцію й перебувають під митним контролем, з місць загального користування до закінчення митного оформлення.
Транспортні засоби, які знаходились під митним контролем, були прийняті Закритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний завод", що визнається Вищим господарським судом України, після закінчення митного оформлення.
Оскільки відповідно частини 3 статті 23 Статуту залізниць України у разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій, то ця дата є часом, з якого Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод" повинно сплачувати плату за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами №№051205, 051208, 051211, 052215, 052216, 052219, 053223, 053224, 054226, 054229, 055232, 055233, 055235, 056237, 056238, 056239.
Відповідно до п. 7 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644, видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення. На станціях, де підрозділи митних органів відсутні, перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці, у якій фіксується дата й час одержання документів, а також зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний орган і повернути їх станції.
При поверненні станції перевізних документів після митного оформлення працівник товарної контори зобов'язаний перевірити наявність відповідних штемпелів і відміток митного органу на всіх екземплярах перевізного документа; звірити проставлені в перевізних документах печатки та штемпелі митних органів із зразками, наданими в товарну контору митним органом, у регіоні діяльності якого знаходиться станція. У разі невідповідності печаток наданим раніше зразкам видача вантажів затримується до одержання дозволу митного органу.
На підставі наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в тому, що відсутність митниць на станціях призначення у зоні діяльності підрозділів Донбаської регіональної митниці не звільняє залізницю від виконання свого зобов'язання доставити вантаж у митницю призначення.
Відповідно до ст.13 Правил користування вагонами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно ч. 5 п. 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. №165/3458, час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України враховуючі встановлений факт видачі Закритому акціонерному товариству "Макіївський металургійний завод" вантажів після закінчення митного оформлення, вважає, що плата за користування вагонами у сумі З8953 грн. 68 коп. безпідставно нарахована залізницею за час знаходження вантажу під митним контролем в очікуванні видачі вантажу.
З огляду на викладене, Господарський суд Донецької області, а так само і Донецький апеляційний господарський суд, на думку касаційної інстанції, прийшли до цілком вірного висновку про відсутність в даному випадку підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Донецька залізниця".
З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 22.01.2007 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року по справі № 39/45 в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволенню не підлягає.
Інші доводи, викладені Державним підприємством "Донецька залізниця" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року по справі № 39/45 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. М. Фролова