Постанова від 21.06.2007 по справі 10/182

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2007 р.

№ 10/182

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Першиков Є.В.

судді

Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

за участю представників сторін

позивача -

відповідача -

розглянувши матеріали касаційної скарги

пр. Ширяева О.О. дов. №Н-01/1510 від 11.05.07р.

не з'явився

товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська"

у справі

господарського суду Донецької області

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року

за позовом

державного підприємства "Донецька залізниця"

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська"

про

стягнення коштів

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України у зв'язку із хворобою судді Савенко Г.В. склад колегії суддів у справі № 10/182 призначеній до розгляду у складі - головуючий суддя -Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В., змінено та утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року до господарського суду Донецької області звернулось державне підприємство "Донецька залізниця" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" про стягнення 6837грн.36коп. плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2007 року (суддя Приходько І.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на недоведеність наданими до позову документами, факту затримки та простоювання вагонів на підходах до станції призначення саме з вини відповідача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року (судді: Шевкова Т.А., Дзюба О.М., Стойка О.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку обставин справи і просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом, а це підтверджується наявними у справі матеріалами між ДП “Донецька залізниця» та ТОВ “ЦЗФ “Узлівська» 23.09.2002 року був укладений договір №1/19 про подавання та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію, яка належить залізниці при станції Трудова Донецької залізниці.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 договору подача вагонів передбачалась на під'їзну колію локомотивами залізниці з розстановкою вагонів по фронтам навантаження та вивантаження із визначенням максимальної кількості вагонів, яка може одночасно здаватися залізницею та зараховуватися в користування відповідачу. Подача вагонів повинна здійснюватися за повідомленням, переданим не пізніше ніж за дві години до подачі.

Пунктом 9 даного договору визначений обов'язок відповідача здійснювати залізниці оплату за користування вагонами (контейнерами) згідно Правил користування вагонами і контейнерами.

Крім того, між сторонами 29.11.2005 року було укладено договір № 26005 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 3.1 даного договору сторони передбачили, що розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення визначається у відповідності до Розділу 4 Тарифного Керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Розмір плати за користування вагонами та контейнерами, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами.

Залізницею за відомістю плати за користування вагонами № 010331 була нарахована плата за користування 59 вагонами у сумі 14625грн.10коп., по цій же відомості за користуванні 137 вагонами, які були затримані в очікуванні подачі під вивантаження на коліях станції Трудова, залізницею нарахована плата у сумі 207грн.30коп., яку відповідач визнав та сплатив у повному обсязі. Всього за відомістю № 010331 відповідач сплатив 9134грн.60коп., тобто ним була сплачена сума за користування 59 вагонами затриманими на станції Микитівка у сумі 8927грн.30коп. (9134грн.60коп. -207грн.30коп.), тобто сума 5697грн.80коп. (14625грн.10коп. -8927грн.30коп.), з урахуванням ПДВ 6837грн.36коп. залишилась відповідачем неоплаченою, тому залізниця звернулась з позовом про стягнення з відповідача суми 6837грн.36коп. у примусовому порядку.

Предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, яка нарахована залізницею у зв'язку з затримкою 59 вагонів на станції Микитівка, з причин які залежали від відповідача, а саме зайнятістю фронтів навантаження-вивантаження.

Згідно умов договору про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг від 29.11.2005р. № 26005 передбачено надання залізницею відповідачу послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів і проведення розрахунків за ці послуги по станції Трудова Донецької залізниці.

В пункті 6 договору № 1/19 про подачу та забирання вагонів на залізничній під'їзній колії, яка належить залізниці при станції Трудова Донецької залізниці від 23.09.2002р. сторони визначили максимальну кількість вагонів, які одночасно однією партією здаються залізницею та зараховуються в користування відповідачу та визначили кількість підлягаючих зарахуванню в користування вагонів одночасно по коліям №№ 11, 2, 3, 20, 12, 13 під навантаження, а під вивантаження вугілля по коліям №№ 21, 6, 7, 20, 13, та встановили, що максимальна переробна здатність кожного пункту навантаження, вивантаження визначається виходячи з пункту 6 договору.

Неможливість прийняття вагонів станцією Трудова у зв'язку з зайнятістю ТОВ “ЦЗФ “Узлівська» приймально-відправочних колій станції підтверджується підписаними сторонами без застережень пам'ятками про користування вагонами, актами загальної форми ГУ-23 №№171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 168, в яких вказана причина -“зайнятість фронту вивантаження ТОВ ЦЗФ “Узлівська»; в акті №123 від 08.01.2006р., 154, 155 від 11.01.06р. вказана причина: “вагони затримані під розмитнення»; №127, 135, 137, 169, 178, 186, 187, 189, 200, 201, 204, 205, 206, 210, 216 “вагони знаходяться в очікуванні подачі під навантаження у зв'язку з зайнятістю фронту навантаження».

Ці обставини підтверджені наданими документами -Техніко-Розпорядчим актом станції Трудова форми ДУ-41, копією колійного розвитку (ТРА ст.Трудова), довідкою про знаходження вагонів під вивантаження на під'їзній колії ТОВ “ЦЗФ “Узлівська» в січні 2006р., копією витягу з журналу закріплення гальмовими башмаками, актами загальної форми про зайнятість фронтів вивантаження.

Внаслідок даних причин вагони, які прибували на станцію Микитівка для подачі їх на станцію Трудова на адресу відповідача, не могли бути подані, у зв'язку із зайнятістю під'їзних колій ТОВ “ЦЗФ “Узлівська».

У зв'язку з тим, що представники відповідача відмовлялися від підпису письмових повідомлень про затримку вагонів по станції Микитівка, працівниками станції Трудова за даним фактом були складені акти загальної форми №№ 5, 6 від 09.01.2006р., №№7, 8 від 10.01.2006р., № 9 від 11.01.2006р., № 10 від 13.01.2006р. (а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117).

Станцією Микитівка службі перевезень Донецької залізниці були направлені повідомлення №№1-11 про неможливість відправляти вагони відповідачу через зайнятість приймально-відправочних колій по станції Трудова.

В зв'язку з неприйманням вагонів вантажовласником ТОВ ЦЗФ “Узлівська» состави призначенням станція Трудова були затримані на станції Микитівка на підходах до станції Трудова згідно наказів № 40 від 11.01.2006р., № 45 від 12.01.2006 року.

Факти затримки вагонів підтверджено актами про затримку вагонів, які складені станцією Микитівка Донецької залізниці.

Судом встановлено, що в матеріалах справи знаходяться телефонограми -повідомлення №13 від11.01.2006р., № 16 від 12.01.2006р. про затримку вагонів, які прийняті станцією Трудова.

Затримка вагонів на станції Трудова оформлена актами загальної форми, в яких визначений час затримки та причини з яких вагони простоювали в очікуванні подачі. Дані акти є документами, які складені відповідно до п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, дані акти підписані представниками сторін.

Відомість плати за користування вагонами № 010331 має дані про час користування вагонами з урахуванням їх затримки, загальний час, за який залізницею нарахована плата за користування вагонами, містить час їх затримки по станції Микитівка, а після прибуття вагонів на станції Трудова -час затримки на коліях станції, а також час перебування вагонів у розпорядженні вантажоодержувача, що склало суму 14625грн.10коп., сплачена сума 8927грн.30коп., залишена без оплати сума 5697грн.80коп., з урахуванням ПДВ -6837грн.30коп.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав висновок господарського суду Донецької області про недоведеність факту затримки вагонів наданими документами і оформлення затримки вагонів з порушенням п.8 Правил користування вагонами і контейнерами помилковим.

Відповідно ч.1 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, які затверджені Наказом Міністерства транспорту №113 від 25.02.199р., про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Відповідно п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Судом також встановлено, що відповідачем не наведено підстав для звільнення його від плати за користування вагонами і контейнерами, які передбачені пунктом 121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Оскільки затримка вантажу на підходах до станції призначення оформлена залізницею документами, складеними у відповідності до вимог п.п.3, 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, в яких обумовлені причини затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника, відповідача по справі, Донецький апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав, що наданими доказами підтверджений факт затримки вагонів з причин, які залежали від відповідача, нарахування плати за користування вагонами здійснено у відповідності до Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Наказу міністерства транспорту України від 02.02.1999 № 53 “Ставки плати за користування вагонами і контейнерами», та правильно і у відповідності до чинного законодавства задовольнив позовні вимоги та стягнув плату за користування вагонами у сумі 6837,36 грн.

За таких обставин, та враховуючи, що апеляційний господарський суд дослідив всі наявні у справі матеріали, надав їм належну правову оцінку, у відповідності до чинного законодавства України задовольнив позов, скасувавши рішення господарського суду Донецької області, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду з наведених у касаційній скарзі мотивів.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська

Попередній документ
801333
Наступний документ
801335
Інформація про рішення:
№ рішення: 801334
№ справи: 10/182
Дата рішення: 21.06.2007
Дата публікації: 21.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію