вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"18" лютого 2019 р. Справа№ 910/3353/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Верховця А.А.
за участю секретаря Корінної А.О.
та представників:
від ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - ордер КС№275845 від 19.12.2018р.;
від ПрАТ "Київфундаментбуд" - не з'явився;
арбітражний керуючий Нестеренко О.А. - не з'явився;
від Підприємства "Ера" - не з'явився;
від ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» - Болінський С.С. - дов. б/н від 01.02.2019р., Рябенко О.В. - дов. б/н від 13.12.2018р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.11.2018р.
(повний текст складено 30.11.2018р.)
у справі №910/3353/16 (суддя Пасько М.В.)
за заявою ОСОБА_2
до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Київфундаментбуд"
за участю ліквідатора боржника арбітражного керуючого Нестеренко О.А.
про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи №910/3353/16
за заявою Підприємства "Ера", заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду "Реабілітація інвалідів"
до ПрАТ "Київфундаментбуд"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.11.2018р. по справі №910/3353/16 відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи №910/3353/16.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.11.2018р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
У відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Нестеренко О.А. та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» просять відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.11.2018р. по справі №910/3353/16 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.11.2018р. у справі №910/3353/16 та призначено її до розгляду на 18.02.2019р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ОСОБА_2 і ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII (далі - ГПК України).
Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.03.2016р. було порушено провадження у справі №910/3353/16 про банкрутство ПрАТ "Київфундаментбуд", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Коротку А.В., призначено попереднє засідання на 28.04.2016р.
Ухвалою місцевого суду від 31.01.2018р. у справі №910/3353/16 було відсторонено ОСОБА_2 від посади Голови правління ПрАТ "Київфундаментбуд" та покладено виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Коротку А.В., зобов'язано ОСОБА_2 протягом трьох днів від дня винесення ухвали передати розпоряднику майна Короткій А.В. бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м.Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи № 910/3353/16.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.07.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в межах справи №910/3353/16 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 25.10.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в поданій місцевому суду заяві просив стягнути з боржника - ПрАТ "Київфундаментбуд" заробітну плату за період з 01.12.2014р. по 15.07.2018р. на загальну суму 1 275 000 грн., з яких: 810 000 грн. - вимоги першої черги, а 465 000 грн. - вимоги шостої черги.
Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України), ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст.2 Закону України "Про оплату праці" включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Згідно статті 3 КзПП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до п.9.5. Статуту боржника посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором.
Згідно п.10.1 Статуту боржника трудовий колектив товариства складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угод, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Товариством).
Відповідно до п. 6.17.9 Статуту боржника, до виключної компетенції Наглядової ради Товариства належить затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.
В якості доказів підтвердження розміру заробітної плати за один місяць, позивачем до позовної заяви було додано копію контракту від 01.12.2014р., укладеного між боржником в особі Голови Наглядової ради Товариства ОСОБА_8 та Головою правління - керівником виконавчого органу Товариства ОСОБА_2, відповідно до умов якого заробітна плата ОСОБА_2 складає 30 000 грн. на місяць (а.с. 51-52 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2018р. ОСОБА_8 були подані до місцевого суду пояснення, відповідно до яких ОСОБА_8 не підписувала контракт від 01.12.2014р. з ОСОБА_2 (а.с. 68 том 1).
Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на наявні в матеріалах справи пояснення Голови Наглядової ради боржника ОСОБА_8, контракт від 01.12.2014р. у відповідності до вимог ст.77, ст.78 ГПК України не є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір заробітної плати ОСОБА_2, оскільки викликає сумнів з приводу його достовірності.
Згідно ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до п.6 ухвали господарського суду м.Києва від 26.07.2018р. (якою було прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи №910/3353/16) місцевий суд повідомляв сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень можуть бути подані до суду у строк до 26.08.2018р.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи про банкрутство боржника, вся документація, в тому числі й кадрова, станом на 20.11.2018р. знаходилась в позивача, підтвердженням чого є відповідне клопотання розпорядника майна боржника, арбітражної керуючої Короткої А.В. від 08.06.2018р. про зобов'язання ОСОБА_2 вчинити дії, зокрема передати документацію та печатки боржника.
Крім того, будь-які інші документи (штатний розпис, табелі робочого часу, накази на відпустки, індивідуальні відомості про застраховану особу-форма ОК-5 тощо), які підтверджують не лише розмір заробітної плати ОСОБА_2 за один місяць, а й розмір заборгованості боржника за період з 01.12.2014р. по 20.11.2018р. в матеріалах справи відсутні, а надані позивачем докази до позовної заяви (т.1 а.с.15-53) не затверджені належним чином.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт наявності або відсутності заборгованості у боржника перед позивачем у розмірі 1 275 000 грн. не доведений.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи №910/3353/16.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.11.2018р. по справі №910/3353/16 - без змін.
Справу №910/3353/16 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2019р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
А.А. Верховець