19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 641/2836/17
провадження № 51-10434ск18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 червня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року,
Засуджений звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) від 26 грудня 2018 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і встановлено строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також скаржнику роз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернувся до Суду. Проте приписів ст. 427 КПК знову не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, правильність юридичної оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Виходячи з положень ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції вправі змінити або скасувати оспорювані рішення у разі допущення судами таких порушень норм процесуального права, які в силу ст. 412 КПК є істотними.
Ці законодавчі приписи засуджений залишив поза увагою. Зокрема, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 , не погоджуючись із вироком та ухвалою знову не зазначив таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування чи зміну оспорюваних рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з огляду на положення статей 86-89, 404, 412-414, 415, 419 КПК у їх взаємозв'язку. Крім того, засуджений посилається на неповноту судового розгляду, що в силу ст. 433 вказаного Кодексу не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Таким чином, скаржником не викладено обґрунтування заявленої вимоги про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Недодержання ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 червня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3