Справа № 375/211/19
Провадження № 1-кп/375/33/19
21.02.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальне провадження №12019110250000022, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 16.01.2019, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пугачівка Рокитнянського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , картка платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,
за ч.3 ст. 185 КК України, -
27.12.2018 близько 22:00 години ОСОБА_4 йшов по АДРЕСА_1 до місця проживання своєї матері яка проживає на паралельній АДРЕСА_3 , в цьому ж населеному пункті та вирішив та вирішив при цьому скоротити шлях та пройти через двір будинку АДРЕСА_4 , який належить потерпілому ОСОБА_5 . Зайшовши на територію вказаного домоволодіння, ОСОБА_4 виявив, що в будинку відсутні його власники та вирішив вчинити крадіжку майна з останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення майна, ОСОБА_4 діючи умисно, керуючись корисливим лотивом, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, відчинив дерев'яне вікно будинку та заліз до його середини, здійснивши таким чином незаконне проникнення до будинку. Перебуваючи в середині будинку, він виявив два мішки цукру-піску вагою по 50 кг кожен, 5 кг гречки, 45 кг волоських горіхів, ручну дриль-коловорот та одну секцію металевої драбини марки «KRAUSE» довжиною 2,8 м. Все виявлене ним майно ОСОБА_4 виніс за межі будинку, вчинивши таким чином його таємне викрадення.
У подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме відніс до нежилого будинку АДРЕСА_1 , де заховав в одній з кімнат.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 4048.23 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив передбачений ч.3 ст.185 КК України злочин, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло.
Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу винного.
Будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та суду показав, що дійсно 27.12.2018 близько 22:00 години він йшов по АДРЕСА_1 до місця проживання своєї матері. При цьому він проходив через подвіря одного з будинків по АДРЕСА_1 та вирішив залізти до нього з метою вчинити крадіжку майна, яке в ньому знаходиться. Відкривши вікно, він заліз до будинку, де виявив два мішки з цукром, торбину з гречкою, горіхи, ручний дриль та одну секцію металевої драбини. Все це майно він виніс на вулицю та відніс до одного з будинків по сусідству з місцем проживання його матері, де переховав. На наступний день він найняв автомобіль та відвіз частину викраденого майна у м.Біла Церква, де продав. Частину викинув в річку, залишивши в себе лише сецію драбини, яку потім вилучили працівники поліції.
Також зазначив, що він повністю відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду
Розкаюється у скоєному та обіцяє більше не вчиняти злочинів, просить не позбавляти волі.
З огляду на викладенні у обвинувальному акті та визнані обвинуваченим обставини вчинення злочину суд приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні знайшли своє підтвердження всі обставини, які підлягають доказуванню відповідно до положень ст. 91 КПК України і в тому числі щодо події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, форми його вини, мотиву і мети вчинення злочину.
За викладеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину є доведеною.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому міри покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та його суспільну небезпечність, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання винного обставин, дані про його особу, відношення до скоєного та конкретні обставини справи.
Помякшуючими покарання винного обставинами суд відповідно до ст.66 КК України визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної злочином шкоди, які визнає сукупністю помякшуючх покарання обставин.
Обтяжуючих покарання винного обставин судом відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
З огляду на зміст санкції ч. 3 ст. 185 КК України та вимог статті 12 цього Кодексу, вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень статті 17 Закону Українивід 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи) (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
Враховуючи суспільну небезпечність скоєного обвинуваченим злочину (спрямований проти власності), на що вказує його характер (умисний корисливий злочин) та спричинені ним наслідки (заподіння матеріальної шкоди невеликого розміру), тяжкість злочину (є тяжким злочином), сукупність помякшуючих покарання винного обставин, дані про його особу, який посередньо характеризуються по місцю проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, але судимість погашена, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. ОСОБА_4 необхідно призначити за вчинений злочин покарання в межах санкції частини третьої статті 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі та звільнити його від призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом відповідно до статті 76 вказаного Кодексу обов'язки періодично зявлятися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти останній про зміну місця проживання або роботи, не виїзджати без погодження з ним за межі України.
З метою вирішення питання про речові докази суд вважає за необхідне зняти накладений ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 21.01.2019 арешт на виявлене та тимчасово вилучене викрадене майно - секцію металевої драбини довжиною 2.8 м.
Речовий доказ - секцію металевої драбини довжиною 2.8 м, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, цивільний позов у провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 ч. КК України злочину та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки періодично зявлятися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти останній про зміну місця свого проживання і роботин, не виїзджати без погодження з ним за межі України.
Зняти накладений ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 21.01.2019 арешт на виявлене та тимчасово вилучене майно - сецію металевої драбини довжиною 3 м, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області.
Речовий доказ - сецію металевої драбини довжиною 2.8 м, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, цивільний позов у провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили «____»______________20__