Справа № 524/7825/18
Провадження №2/524/500/19
20.02.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особами такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
У вересні 2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу квартири, що посвідченого 11 березня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстраційним номером 480 та витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 1102924 від 11 березня 2013 року.
У вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується актом ТОВ « Житлорембудсервіс» № 637 від 26 серпня 2018 року.
Відповідачі за місцем реєстрації не проживають. Факт тривалого не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у АДРЕСА_2 підтверджується актом ТОВ «Житлорембудсервіс» № 637 від 26 серпня 2018 року, який складений в присутності свідків, які зареєстровані в АДРЕСА_1.
Просила визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням на підставі ст. 405 ЦК України.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року було відкрито провадження у справі, залучено учасників справи та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1. не прибула, просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, про що надала письмову заяву.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, просили справу розглянути за їх відсутності, з позовом погодилися, про що надали письмову заяву.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 11 березня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстраційним номером 480 та витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 1102924 від 11 березня 2013 року.
У вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується актом ТОВ « Житлорембудсервіс» № 637 від 26 серпня 2018 року.
Відповідачі за місцем реєстрації не проживають. Факт тривалого не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у АДРЕСА_2 підтверджується актом ТОВ «Житлорембудсервіс» № 637 від 26 серпня 2018 року, який складений в присутності свідків, які зареєстровані в АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позову та фактично визнали позов.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно визнати такими, що втратили право користування спірним житловим приміщення згідно ст. 405 ЦК України, оскільки не проживає у вказаному житловому приміщенні більше одного року.
Суд також врахував правовий висновок ВССУ викладений в ухвалі від 09 листопада 2017 року за № 598/1718/16-ц та правову позицію ВСУ у справі № 6-709цс16 від 16 листопада 2016 року. Зокрема, ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач не ставила вимогу та не наполягала на стягненні з відповідачів на її користь коштів у повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 280-282, 283, 284, 289, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартири АДРЕСА_3.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований та проживає за адресою:: АДРЕСА_4.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3,зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти діб з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: