Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №127/159/17-а
адміністративне провадження №К/9901/29964/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М.,
суддів: Мороз Л.Л., Стародуб О.П.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 8 лютого 2017 року (головуючий суддя - Жмудь О.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Білоус О.В., Совгира Д.І.)
у адміністративній справі № 127/159/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Управління ПФУ, оформлене листом від 6 грудня 2016 року № 2472/06-33-2/02-1, яким відмовлено в зарахуванні до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) період її роботи з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» та у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Управління ПФУ зарахувати до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) період її роботи з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» та провести нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 серпня 2016 року вона звернулася до відповідача з проханням сплатити вказану допомогу, але відповідач листом від 6 грудня 2016 року №2472/06-33-2/02-1 відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що посада концертмейстера, на якій вона працювала не дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 8 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним рішення Управління ПФУ, оформлене листом від 6 грудня 2016 року №2472/06-33-2/02-1, щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) періоду роботи ОСОБА_1 з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Управління ПФУ зарахувати до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) період роботи ОСОБА_1 з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» та провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ оскаржило їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі зазначило, що рішення судів попередніх інстанцій необґрунтовані та прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки період роботи ОСОБА_1 з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, а тому відсутні правові підстави зарахування вказаного періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим, у неї відсутнє право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з цим, ставить питання про скасування ухвалених рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 1 серпня 1978 року по 12 лютого 1979 року на посаді викладача по класу фортепіано в Іллінецькій дитячій музичній школі; з 11 березня 1979 року по 4 грудня 1980 року на посаді музичного керівника дитячого садка; з 11 грудня 1980 року по 16 вересня 1999 року на посаді музичного керівника дитячих ясел саду; з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера Вінницького міського центру художньо хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок»; з 1 вересня 2008 року по теперішній час на посаді викладача по класу фортепіано з виконанням обов'язків концертмейстера Вінницької дитячої школи мистецтв "Вишенька".
12 серпня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Листом від 6 грудня 2016 року № 2472/06-33-2/02-1 Управління ПФУ відмовило позивачу у виплаті зазначеної допомоги у зв'язку з тим, що посада концертмейстера, на якій вона працювала, не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Вважаючи відмову у виплаті зазначеної допомоги протиправною, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посада концертмейстера, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 належить до категорії педагогічних працівників, а тому відповідач безпідставно не зарахував спірний період роботи позивача до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909), в якому зазначені посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада концертмейстера цим переліком не передбачена.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким встановлено, що посада концертмейстера належить до категорії педагогічних працівників.
Таким чином, посилання відповідача на Перелік № 909 є безпідставними, а тому суди попередній інстанцій дійшли правильного висновку, що період роботи позивача з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» безпідставно не зарахований відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Подібний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року № 11-860апп18, відповідно до якого стаж роботи концертмейстером має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Оскільки інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги Управління ПФУ не зазначило, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали протиправним рішення щодо відмови у зарахуванні спірного періоду протиправним та поклали на відповідача обов'язок зарахувати його до спеціального стажу позивача та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 8 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
О.П. Стародуб,
Судді Верховного Суду