Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №363/4916/16-а
адміністративне провадження №К/9901/19106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М.,
суддів: Мороз Л.Л., Стародуб О.П.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у адміністративній справі № 363/4916/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та зобов'язати відповідача поновити, провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з моменту припинення її виплати.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано дії Управління ПФУ щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 18 жовтня 2016 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю протиправними. Зобов'язано Управління ПФУ з 18 жовтня 2016 року поновити ОСОБА_1 виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову в позові.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач має статус інваліда війни ІІ групи і має право на пільги, що передбачені Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ). Також позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
13 грудня 2016 позивач звернувся до Управління ПФУ із заявою, в якій просив з моменту встановлення йому підвищення, як інваліду війни, поновити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та інші скасовані підвищення.
Листом від 14 грудня 2016 року № 238/К-01 Управління ПФУ посилаючись на положення пункту 15-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі - Порядок №1210), відмовив позивачу з тих підстав, що позивачу за його вибором встановлено підвищення особі, прирівняної до інвалідів війни ІІ групи.
Суд першої інстанції визнав такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідачем не надано належних доказів в підтвердження правомірності своїх дій, а посилання на те, що підвищення проводиться за вибором пенсіонера лише за однією з підстав, а тому виплата додаткової пенсії має бути припинена, суперечить Закону №796-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що дії відповідача є правомірними та такими, що узгоджуються з вимогами законодавства, зокрема, пунктом 15-1 Порядку №1210.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю йому була призначена до внесення змін до Порядку №1210, а тому її виплата не може бути припинена при встановленні підвищення як інваліду війни.
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові підстави та порядок компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення таким особам визначено у статті 48 Закону №796-ХІІ.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ, в редакції чинній з 1 січня 2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 наведеного Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно з Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності з 1 січня 2015 року.
Отже, на час виникнення правовідносин (2016 рік), редакція статті 50 Закону №796 була зміненою, та передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом №796.
Зазначені положення Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" неконституційними не визнавались, положення постанови Кабінету Міністрів України №1210 є також чинними.
Конституційний Суд України рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова КМУ №1210) було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Умовами пункту 13 Постанови КМУ №1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; 2) інвалідам II групи - 379,6 гривні; 3) інвалідам III групи - 284,7 гривні; 4) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
Позивач отримував додаткову пенсію у розмірі, визначеному згідно з наведеним пунктом постанови КМУ.
Пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 встановлено, що особи, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Відповідно до частини четвертої статті Закону №3551-ХІІ інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам <…> ІI групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене та те, що позивач має право як на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону №796-ХІІ так і на підвищення згідно Закону №3551-ХІІ, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено частиною 4 статті 13 Закону №3551-ХІІ, а тому вимоги останнього щодо поновлення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю є необґрунтованим.
Та обставина, що додаткова пенсія була призначена позивачу до внесення змін у Порядок №1210 не впливає на правильність висновків суду, оскільки підвищення до пенсії як інваліду війни призначалась під час дії нової редакції Порядку №1210, а тому у відповідача були правові підстави для зупинення виплати додаткової пенсії.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 363/4916/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
О.П. Стародуб,
Судді Верховного Суду