Справа № 11-кп/824/386/2019 Категорія КК: ч.2 ст.191,ч. 3 ст. 191 КК України
Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
12 лютого2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100100009089 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст.191 КК України,
за участю прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченої: ОСОБА_7
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100009089 щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_11 .
Рішення суду обґрунтоване тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України не відповідає вимогам закону. Так, при викладенні фактичних обставин та формулюванні обвинувачення слідчим та прокурором застосовано таблична форма викладення даних, яка не розкриває суті обвинувачення, не містить даних, що є об'єктивною та суб'єктивною складовою складу злочину, що інкримінується обвинуваченій ОСОБА_7 .
А тому, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини, стороні обвинувачення слід усунути вказані недоліки, привести у відповідність обвинувальний акт у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що у обвинувальному акті містяться усі відомості, які необхідно зазначити відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складений та затверджений уповноваженими особами та має усі необхідні додатки до нього, та як наслідок цілком відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Висновок суду щодо застосування слідчим та прокурором при складанні та затвердженні обвинувального акту табличної форми викладення даних, яка не розкриває суті обвинувачення, не містить даних, що є об'єктивною та суб'єктивною складовою складу злочину, що інкримінується обвинуваченій ОСОБА_7 , є безпідставним, оскільки у ст. 291 КПК України не зазначено виключні форми викладення даних у обвинувальному акті та взагалі належні форми викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Суд повернув обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування прокурору Київської місцевої прокуратури №10, мотивуючи своє рішення істотними порушеннями вимог КПК України, які унеможливлюють призначення судового розгляду. Проте, статтею 412 КПК України встановлений вичерпний перелік істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, доводи, які наводить суд у своїй ухвалі чинним Кримінальним процесуальним законодавством не визначені, як істотні порушення вимог КПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, оскільки викладені у ній доводи є безпідставними, надуманими та не відповідають об'єктивним обставинам справи, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам закону, зокрема ст. 370 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як передбачено ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Частина 1 статті 337 КПК України визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України і містити, зокрема, формулювання обвинувачення, яке згідно з п. 13 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України вимогам закону, оскільки при викладенні фактичних обставин та формулюванні обвинувачення слідчим та прокурором застосовано табличну форму викладення даних, яка не розкриває суті обвинувачення, не містить даних, що є об'єктивною та суб'єктивною складовою складу злочину, що інкримінується обвинуваченій ОСОБА_7 , є законним, обґрунтованим та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
В матеріалах кримінального провадження відсутній виклад фактичних обставин провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
Як передбачено п. 13 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
В порушення вимог п. 13 ст. 3, ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, яке б відповідало вимогам п. 13 ст. 3, ст. 91 КПК України, що порушує права обвинуваченого, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, згідно з якими особа має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення її обвинувачено.
Враховуючи викладене, не можливо встановити відповідність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам та формулюванню обвинувачення.
Доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування вироку суду у зв'язку з невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення обвинувального акта прокурору з вказаних в ухвалі суду підстав, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100009089 щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України повернуто прокурору - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4