Справа № 2-514/2011/1 Головуючий у суді першої інстанції:Галаган В.І.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/517/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції:Волошина В.М.
11 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Семенюк Т.А., Панченка М.М.
Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення їх до виконання, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення їх до виконання, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа 2-514/2011 щодо боржника ОСОБА_4 на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року по справі № 2-514/2011 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/4006/82/10 від 08 червня 2005 року в сумі 1 046 070, 02 грн.
Видано дублікат виконавчого листа 2-514/2011 щодо боржника ОСОБА_6 на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року по справі № 2-514/2011 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/4006/82/10 від 08 червня 2005 року в сумі 1 046 070, 02 грн.
Поновлено Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» річний строк пред'явлення до виконавчого листа 2-514/2011 відносно боржника ОСОБА_4 та виконавчого листа 2-514/2011 відносно боржника ОСОБА_6, виданих на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року по справі №2-514/2011 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/4006/82/10 від 08 червня 2005 року в сумі 1 046 070, 02 грн.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник заінтересованої особи ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, та належним чином невмотивоване.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що жодних достовірних та достатніх доказів про втрату оригіналу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості до суду першої інстанції стягувачем не надано. Не з'ясована судом першої інстанції також інформація щодо видачі виконавчого листа на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_7. Вважає, що судом першої інстанції
безпідставно та необґрунтовано поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа більше ніж через 3 роки про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості та більше ніж через 6 років виконавчого листа стосовно ОСОБА_7.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Дьоміна Н.Ю. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін, мотивуючи тим, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2018 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, будь-яких підстав для її скасування не має.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник заявника АТ «Райффайзен Банк Аваль» Чайка І.В., заперечував, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін. Заінтересована особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6. Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів щодо якої він просив ухвалити рішення зводилась до двох окремих вимог, за змістом яких позивач просив суд стягнути із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 044 250,02 грн., судовий збір 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.. Інша вимога стосувалась звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 044 250,02 грн. на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1. За умовами укладеного між сторонами кредитного договору від 08 червня 2005 року та іпотечного договору від 09 червня 2005 року, відповідач ОСОБА_4 виступає позичальником грошових коштів за кредитним договором від 08 червня 2005 року, а відповідач ОСОБА_6 - іпотекодавцем нерухомого майна з метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору (а.с. 1-5, 7-10 том 1).
До початку судового розгляду справи за пред'явленим позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно (а.с. 74 том 1).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2011 року позовну вимогу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині звернення стягнення на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 залишено без розгляду (а.с. 75 том 1).
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року у справі № 2-514/2011 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 044 250,02 грн., державне мито - 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн., а всього 1 046 070,02 грн. (а.с. 98-99 том 1).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2012 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року залишено без задоволення (а.с. 148 том 1).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року визнано неподаною та повернуто апелянту (а.с. 172 том 1).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 липня 2013 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року залишено без задоволення (а.с. 197-200 том 1).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_6 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року з тих підстав, що ухваленим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року питання про права та обов'язки ОСОБА_6 не вирішувалось, оскільки заборгованість за кредитним договором була стягнута лише з ОСОБА_4 (а.с. 211 том 1).
За заявою представника позивача від 29 березня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист. Після отримання виконавчого листа позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив виправити недоліки виконавчого документа, за яким боржником помилково вказано іншу особу, замість ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_6. Листом від 11 січня 2011 року № 2-514/1/11/К-38 Дніпровський районний суд міста Києва повідомив позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що описка у виконавчому листі виправлена та супровідним листом від 06 лютого 2012 року виконавчий лист направлено на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 105, 106, 110, 112, 116, 120 том 1).
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року набрало законної сили та відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, 18 ЦПК України є обов?язковим до виконання.
За заявою позивача, на користь якого ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 044 250,02 грн., державне мито - 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн., а всього 1 046 070,02 грн., Дніпровським районним судом міста Києва, з урахуванням виправлених недоліків, видано 06 лютого 2012 року один виконавчий лист № 2-514/2011, за яким боржником значиться ОСОБА_4.
Вказаний виконавчий лист № 2-514/2011 перебував на примусовому виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві та згідно постанови державного виконавця від 23 квітня 2014 року повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить відповідь державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03 липня 2017/10 (а.с. 222 том 1).
У листопаді 2018 року стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся в Дніпровський районний суд міста Києва із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, подану в межах цивільної справи № 2-514/2011 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості (а.с. 214-222 том 1).
У поданій заяві стягувач просив суд видати два дублікати виконавчого листа № 2-514/2011 як стосовно боржника ОСОБА_4, так і стосовно ОСОБА_6, а також поновити АТ «Райффайзен Банк Аваль» пропущений строк для пред'явлення цих виконавчих листів до виконання.
Задовольняючи заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив із того, що оригінали виконавчих листів з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_6 втрачені, рішення не виконано. Також суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.
Колегією суддів встановлено, що висновок суду першої інстанції стосується видачі дублікатів виконавчих листів на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2012 року, однак таке рішення в матеріалах справи відсутнє.
Єдине судове рішення, яким вирішено спір по суті у справі № 2-514/2011 за позов ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та міститься в матеріалах справи є заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року, що набрало законної сили (а.с. 98-99 том 1).
За змістом резолютивної частини судового рішення від 10 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 044 250,02 грн., державне мито - 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн., а всього 1 046 070,02 грн.
Отже, у його резолютивній частині судом першої інстанції точно зазначено найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив спір.
Таким чином, сторонами виконавчого провадження на підставі виданого 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва виконавчого листа у справі № 2-514/2011 є стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», боржник - ОСОБА_4.
Однак, висновки суду першої інстанції в ухвалі, що переглядається, стосуються видачі дублікатів виконавчого листа № 2-514/2011 з поновленням строків для їх пред'явлення до виконання відносно двох фізичних осіб, як ОСОБА_4, так і ОСОБА_6, який хоча і зазначений відповідачем у справі 2-514/2011, проте судовим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року питання про його обов'язки перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не вирішувалось.
Отже, вирішуючи питання про видачу дублікатів виконавчих листів з поновленням пропущеного строку для їх пред'явлення, суд першої інстанції не здійснив перевірку доводів заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» та встановив обставини, які не підтверджені матеріалами цивільної справи № 2-514/2011, зокрема і судовим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року, на виконання якого стягувач просив видати дублікат виконавчого документа з поновлення строку для його пред'явлення до виконання.
Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів виходить з такого.
Порядок вирішення питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання визначений статтею 433 ЦПК України.
Так, у відповідності до вимог статті 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Як свідчать матеріали справи, що судом першої інстанції розгляд заяви стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» призначена на 15 листопада 2018 року. На вказану дату суд сповіщав заявника та заінтересованих осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_6 про явку в судове засідання шляхом направлення ухвали від 05 листопада 2018 року про прийняття до свого провадження заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій судом визначено час та місце розгляду справи (а.с. 227, 228 том 1).
Із протоколу судового засідання від 15 листопада 2018 року та описової частини судового рішення вбачається, що учасники справи в судове засідання 15 листопада 2018 року не з'явились, у розпорядженні суду були відомості про вручення повідомлення лише АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 230 том 1). Цього дня судом першої інстанції вирішено заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред'явлення їх до виконання по суті у відсутності заявника та заінтересованих осіб.
Аналіз процесуальної норми статті 433 ЦПК України вказує на те, що повідомлення учасників справи про час і місце проведення такого засідання є обов'язковим.
Отже, повідомлення сторін, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви повинно здійснюватися відповідно до статей 128-130 ЦПК України.
Виходячи із положень статей 128-130 ЦПК України судова повістка - повідомлення повинна бути вручена завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особи, які повідомляються, мали час для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи; учасники справи вважаються повідомленими належним чином щодо яких у суду є відомості про вручення їм судових повісток тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що доказів вручення судової повістки - повідомлення, адресованої судом першої інстанції заінтересованим особам: ОСОБА_4, ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Таким чином, заінтересовані особи належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання на 15 листопада 2018 року.
Про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав отримання судового повідомлення напередодні судового розгляду справи просив і заявник АТ «РайффайзенБанк Аваль», клопотання якого не вирішено судом першої інстанції (а.с. 238, 239 том 1).
В силу визначених у ст. ст. 12, 13 ЦПК України принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин, зокрема роз'яснює цим особам їх права та обов'язки і попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і поданих доказів.
Проте, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності учасників справи та без вжиття заходів щодо належного сповіщення вказаних осіб про розгляд справи, що призвело до порушення порядку, встановленого для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до вимог статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 15 лютого 2019 року.
Головуючий
Судді: