Справа № 11-кп/824/411/2019 Категорія КК: ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України
Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
12 лютого2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100010001850 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з освітою середньою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що немає судимості,
за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, -
за участю прокурора: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
обвинуваченого: ОСОБА_6
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_6 , у невстановлений час, місце та спосіб, без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому, які незаконно зберігав в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 за місцем свого проживання та реєстрації.
02.03.2018 року о 04 год. 00 хв. за адресою м. Київ, вул. Малокитаївська, 78 під час проведення обшуку, слідчим за участі двох понятих, в підвальному приміщенні за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено речовину рослинного походження у подрібненому стані, яка знаходилась у п'яти пластикових відрах, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, відповідно масою (в перерахунку на суху речовину) що становить: 140,51г.; 448,70г.; 121,26г.; 472,97г.; 458,33 г., що сумарно становить великий розмір та речовину рослинного походження коричневого кольору у подрібненому стані, яка знаходилась в одному пластиковому відрі та є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якої заборонено, маса якої, в перерахунку на висушену речовину, становить 271,75г., які ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Тобто, ОСОБА_6 суд визнає винним за ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_6 , приблизно в вересні 2017 року придбав лед-лампи, насіння канабісу з метою незаконного посіву та вирощування особливо небезпечного наркотичного засобу в підвальному приміщенні будинку, в якому проживає. Після чого в жовтні 2017 року висіяв, у обладнані ємності, зерна канабісу та почав догляд за посівом та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання.
Після чого, 02.03.2018 року о 04 год. 00 хв. за адресою м. Київ, вул. Малокитаївська, 78 під час проведення обшуку, слідчим за участі двох понятих, в підвальному приміщенні за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено тридцять один кущ рослин роду коноплі.
Тобто, ОСОБА_6 суд визнає винним за ч. 1 ст. 310 КК України, незаконний посів та вирощуванні рослин роду коноплі (Cannabis).
Не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію його дій, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити вирок суду та вважати його засудженим за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив однобічність і неповноту судового слідства, не врахував всіх обставин справи, не вірно вказав у вироку дані про його сімейний стан, місце роботи, дані про хвороби, що, як наслідок призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суддею не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При призначенні покарання суд не надав належної оцінки та не врахував як пом'якшуючу обставину, те що він добровільно надав згоду на проведення обшуку (без будь - яких процесуальних рішень), упродовж судового провадження давав визнавальні показання щодо обставин вчинення правопорушення і не оспорював фактичних обставин їх учинення, що в подальшому дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Цим він сприяв здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю правопорушення. Крім цього він фактично повністю сплатив збитки, завдані злочином, відшкодувавши вартість проведених експертиз.
З рахуванням наведеного, наявністю трьох обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, врахувавши дані про особу винуватого, який проживає більше 10 років в громадському шлюбі та виховує разом із жінкою доньку, працевлаштований, є членом громадської організації, добровільно звернувся до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» з метою лікування від психічної залежності вживання наркотиків і знаходиться на амбулаторному лікуванні, влаштувався на офіційну роботу - монтажником металопластикових вікон (ТОВ «Мега пласт сервіс»); хворів на тяжкі захворювання: менінгіт та відкрита форма туберкульозу, хворіє на ішемічну хворобу серця, раніше не судимий, повністю сплатив збитки (витрати на проведення експертних досліджень), за місцем проживання характеризується позитивно, врахувавши, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, яка має на меті другорядну роль кари як покарання, а також поведінку засудженого за період кримінально-процесуального провадження, який без наявності запобіжного заходу виконував всі вказівки слідства та суду, чим фактично досягнута мета покарання, існує можливість призначення йому покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке буде достатнім для того, щоб він довів своє виправлення, не перебуваючи в місцях позбавлення волі, оскільки він не представляє підвищеної спільної небезпеки.
ОСОБА_6 також вказує, що за умови повного визнання ним вини та наявності згоди прокурора на призначення йому умовного покарання, ані прокурором, ані судом, йому (за умови відсутності адвоката та вищої юридичної освіти) не було роз'яснено право на укладання угоди про визнання обвинувачення, в пам'ятці про права і обов'язки, яку йому вручили до початку судового розгляду, про це не було зазначено.
Розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, та фактичні обставини провадження ніким не оспорюються і згідно ч. 1 ст. 404 КПК України судом апеляційної інстанції вирок суду в цій частині не переглядається.
У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи, у відповідності з вимогами ст. 94 КПК України керуючись законом оцінив зібрані у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності, взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за наявності суперечливих доказів зазначив, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Згідно ст. ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані. Керуючись законом суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого і з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який на підставі ст. 89 КК України є таким, що не судимий, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, фактичних обставин провадження, характеру вчиненого правопорушення, відсутності обтяжуючих покарання обставин, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки та призначення ОСОБА_6 на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, яке відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі обвинуваченого, та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про необхідність зміни вироку суду та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки є безпідставними, оскільки враховані судом першої інстанції при ухваленні вироку та призначенні покарання обвинуваченому.
Суд першої інстанції при призначенні покарання, враховуючи кількість вилучених особливо небезпечних наркотичних засобів, фактичних обставин справи та даних про особу обвинуваченого, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, та належним чином мотивував своє рішення щодо відсутності підстав для застосування щодо обвинуваченого ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 , як на підставу для зміни вироку суду, на те, що він перебуває в громадському шлюбі та виховує доньку, працевлаштований, є членом громадської організації, влаштувався на офіційну роботу монтажником металопластикових вікон (ТОВ «Мега пласт сервіс»), хворів на тяжкі захворювання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини та дані про особу обвинуваченого, не є достатніми підставами для зміни вироку суду та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено, вирок суду першої інстанції є законним, вмотивованим та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100010001850 щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з моменту проголошення безпосередньо до Верховного суду.
Судді:
_________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4