06 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 лютого 2019 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Саливонки Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.
Як вбачається з постановленого рішення, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя, врахував тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, дані про його особу, наявні ризики у поведінці підозрюваного, які не зменшилися та продовжують існувати, обсяг досудового розслідування, який ще необхідно провести, на підставі чого прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Так, апелянт зазначає про відсутність підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, оскільки на думку захисника, в наданих прокурором матеріалах не міститься жодних відомостей, які б вказували на причетність або участь його підзахисного в будь-якій злочинній організації. Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, відсутні і ризики в поведінці ОСОБА_7 , так як останній не збирається ухилятися від органів досудового розслідування і суду та має намір сприяти слідству, оскільки сам зацікавлений у швидкому та повному досудовому розслідуванні, має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі, жодних злочинів не вчиняв та до цього часу не підозрювався, має позитивні характеристики. Також, захисник наголошує, що на даний час всі свідки, крім свідків сторони захисту, вже допитані, що свідчить про відсутність ризику впливу на них.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак просив залишити її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Підстави для застосування запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України, зокрема відповідно до частини другої вказаної норми закону ними є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що, при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 199 КПК України, важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові.
Колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею, під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.
Так, слідчий суддя, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, а заявлені прокурором ризики на час розгляду клопотання існують та в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання щодо обставин, які на час розгляду клопотання перешкоджали завершенню досудового розслідування та врахував характер слідчих дій, що необхідно було провести.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання прокурора матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Також, сукупність наданих суду матеріалів спростовує доводи апелянта щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки з них вбачається, що ризики, які були передумовою для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на час продовження йому запобіжного заходу існують.
При цьому, до висновку про ті обставини, що запобігти цим ризикам в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія судів приходить через призму практики Європейського суду з прав людини та обсягу досудового розслідування, який ще необхідно провести.
З урахуванням установлених підстав, а також конкретних обставин справи, тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, розміру покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, даних про особу підозрюваного, а саме його віку, стану здоров'я, характеру соціальних зв'язків, способу життя взагалі, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено, що на час розгляду клопотання, жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.
Ті дані про особу підозрюваного, на які посилається апелянт, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження ОСОБА_7 строку дії обраного йому запобіжного заходу. Крім того, вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
За таких обставин, на підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об'єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 199, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 лютого 2019 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/708/2019 Категорія ст. 199 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1