КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
25 січня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М. при секретарі судового засідання Бендюжик Ю.А., за участі:
особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_2
захисника ? Харченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ? адвоката Харченка Сергія Вікторовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2018, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду захисник Харченко С.В., діючи в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій вони просить апеляційний суд скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2018 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат зазначає, що суд неповно з?ясував обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до розгляду справи. Зокрема, судом не взято до уваги, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, від проходження огляду він не відмовлявся, поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп?яніння, жодної ознаки наркотичного сп?яніння у ОСОБА_2 не виявлено, матеріали справи не містять направлення водія на огляд, пояснення свідків не узгоджуються з відомостями протоколу і суд не допитував свідків, ОСОБА_2 не вручено копію протоколу, водія не відсторонювали від керування транспортним засобом. Також захисник вказує, що суд безпідставно відмовив у приєднанні висновку за результатами проведеного огляду ОСОБА_2 у медичному закладі за заявою по самозверненню, згідно якого ознак алкогольного та наркотичного сп?яніння у останнього не виявлено.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.09.2018 о 00 год. 21 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, на бул. Лесі Українки, 27/2 у м.Києві з ознаками наркотичного сп?яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від огляду на стан сп?яніння у лікаря-нарколога водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2 та його захисника ? адвоката Харченка С.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, їх пояснення, частково дослідивши письмові матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, вирішивши заявлені клопотання, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з'ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону дотримано не було, що підтверджується слідуючим.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П.27 Постанови Пленуму від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Виходячи з аналізу змісту ст.130 КУпАП, відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути в нерозривному зв'язку з керуванням транспортним засобом в такому стані.
В ході розгляду апеляційних вимог захисника Харченка С.В. достеменно встановлено, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, що підтверджується долученою Постановою серії ЕАВ №632283 від 30.09.2018 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення правил стоянки (а.с. 54).
Крім того, на підтвердження відсутності у водія ОСОБА_2 ознак сп?яніння, стороною захисту було надано Висновок КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.10.2018 (а.с. 36).
Згідно витребуваної судом медичної документації з КМНКЛ "Соціотерапія" ОСОБА_2 30.09.2018 звернувся з заявою про проведення медичного огляду на стан сп?яніння (а.с. 47). Відповідно до витягу Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, а також копії Акту медичного огляду ОСОБА_2, огляд проведено 30.09.2018 о 01 год. 45 хв. (а.с. 49-50, 52), тобто через годину після того, як працівники поліції підійшли до ОСОБА_2 і висловили вимогу про проходження огляду на стан сп?яніння. Згідно відомостей копії Акту медичного огляду від 30.09.2018 ознак сп?яніння у ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 52). Такий діагноз також підтверджується копіями Результатів лабораторних досліджень від 02.10.2018 №3317 та №4255, згідно яких наркотичного засобу, лікарської речовини та етанолу в біологічному серидовищі ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 48).
Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно до згідно п.7 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N1452/735, у випадку виявлення у особи ознак наркотичного сп'яніння чи перебування під дією психотропної речовини проведення лабораторних досліджень є обов'язковим.
Однак, всупереч тому, що при виявленні поліцейським у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 30.09.2018 водію було запропоновано пройти тільки тест на стан алкогольного (наркотичного) сп?яніння (а.с. 2). У зв?язку з цим суд не бере письмові пояснення свідків до уваги, оскільки вони не стосуються предмету доказування.
Всі наведені обставини, попри вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, судом першої інстанції залишено поза увагою, що як наслідок вплинуло на прийняте ним судове рішення.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що ОСОБА_2 ставиться в вину відмова від огляду на стан наркотичного сп?яніння, однак зібраними по справі доказами підтверджується, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, а наявність у нього ознак наркотичного сп?яніння спростовується витребуваною судом медичною документацією, то оскаржувана постанова Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2018 підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, під час якого залишились недослідженими обставини, з?ясування яких має істотне значення для вирішення справи, а провадження по справі щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП ? закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ? адвоката ХарченкаСергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2018, якою ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, ? скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/824/368/2019
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Смик С.І.
Суддя в апеляційній інстанції - ІгнатовР.М.