копія
28 січня 2019 року Справа № 160/9324/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( код 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна - Перемоги, 26) щодо надання відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у перерахунку та виплаті основної пенсії на підставі ч. 3 ст. 57 додатку до пенсії ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за довідкою виданою 26.06. 2018 року № 402 Павлоградським архівним відділом, про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану за роботу (службу) в зоні відчуження із розрахунку суми 0, 00777, 72 грн. - протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ( код 21910427, м. Дніпро, Набережна-Перемоги, 26) перерахувати та виплачувати: - основну пенсію, та додаток до пенсії, на підставі ч. 3 ст. 57; ч. 2. ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- за довідкою про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану за роботу (службу) в зоні відчуження за календарний місяць ( з 19 травня по 15 червня) із розрахунку суми 0,0777, 72 грн., видану від 26.06. 2018 року за № Т-402 архівним відділом про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану за роботу (службу) в зоні відчуження 1986 року, 25.06.2018 року, з терміну часу відмови у перерахунку пенсійних виплат.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що приймав безпосередньо участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини № 18576, був залучений військкоматом з підприємства «Павлоградська автобаза №7», має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року другої категорії.
Позивач дізнався, що розрахунок пенсії здійснений не за нормами ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-4.
Позивач звернувся 23.10.2018 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з додаванням довідки про заробітну плату № С-332 від 18.05.2018 року виданою Павлоградським архівним відділом, в якій повідомляється про нарахування фактичної заробітної плати за термін праці у зоні відчуження календарного місяця ( за травень та червень) 1986 року, однак отримав відмову від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.10.2018 року за № 66/03/22-19, з тим обґрунтуванням, що відповідно до ст. 57, ст. 56 Закону України № 796-12 обчислення середньомісячного заробітку провадиться із застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-4, тобто виходячи із заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
З такою підставою відмови позивач не згоден оскільки обрав умови розрахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57; ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії із розрахунку середньомісячного заробітку за термін праці у зоні відчуження, з 19 травня по 15 червня, за довідкою виданою архівним відділом Павлоградської міськради Дніпропетровської області від 26.06.2018 № Т-402 за встановленими нормами ч. 3 ст. 57 Закону України № 796-12.
Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
24 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 04.09.2010 року і отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням» №1058-ІУ від 09.07.2003, враховуючи норми статі 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Пенсія позивача розрахована відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-ІV виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 роки та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Проводити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з травня по червень 1986 року (2 місяці) згідно довідки № Т-402 від 22.06.2018 року немає законних підстав.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду з 04.09.2010 року і отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням» №1058-ІУ від 09.07.2003, враховуючи норми статі 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.
25.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 27 та частини 3 статті 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. До заяви позивачем була долучена довідка із розрахунку суми заробітної плати за травень-червень 1986 року - термін часу у зоні відчуження.
Листом від 23 жовтня 2018 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що проводити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з травня по червень 1986 року (2 місяці) згідно довідки № Т-402 від 22.06.2018 року немає законних підстав.
Вирішуючи правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи, частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796 від 28.02.1991 р. обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто виходячи із заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року ( стаття 40 Закону № 1058).
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
- менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
- не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
- менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Як встановлено судом, позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, з урахуванням норм статі 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року, а не згідно Закону № 796-ХІІ.
Пенсія позивача розрахована відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та з 01.07.2000 по 15.01.2002 року, з 15.04.2003 по 31.08.2010 року (167 місяців).
Враховуючи вищенаведене, проводити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за травень, червень 1986 року (2 місяці) згідно довідки № Т-402 від 22.06.2018 року у відповідача не було законних підстав.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
28 січня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник