Справа № 554/9551/17 Номер провадження 22-ц/814/659/19Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
11 лютого 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого : Триголова В.М.,
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,
секретар: Ряднина І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2018 року
у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
У листопаді 2017 року до суду звернулося ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачі отримують послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надає ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Станом на 1 листопада 2017 року, у зв'язку з неналежною сплатою за надані послуги, у відповідачів утворився борг перед позивачем, який становить 27 560, 82 грн., з яких 20 525, 71 грн.- заборгованість за послуги, 1195, 88 грн. - 3 % річних, 5839, 23 грн. - інфляційні втрати.
У позові ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просило стягнути вказану заборгованість в солідарному порядку з відповідачів.
Згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог у вересні 2018 року, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.04.2011 року по 09.04.2018 року в сумі 29 289, 57 грн., що утворилась по АДРЕСА_1, а також 7347, 21 грн. інфляційних витрат та 1558, 60 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 11.12.2018 року провадження у справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_4 стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - закрито.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
З рішенням суду не погодилося ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", яке його оскаржило, просило скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У скарзі посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_2, як наймачем квартири 02.11.2012 року було укладено договір про надання послуг теплопостачання, відповідно до умов якого остання зобов'язалася погасити заборгованість, що склалася на 01.11.2012 року у сумі 4533, 14 грн. Згідно п.10.10 договору сторони дійшли згоди про те, що строк позовної давності становить 10 років.
Позивач вважає, що висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності є необгрунтованим. Так, строк позовної давності переривався укладенням договору у 2012 році, визнанням відповідачами боргу, в тому числі, шляхом проведення проплати у 2013 році, а також зверненням ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у серпні 2017 року в суд з заявою про видачу чудового наказу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на рішенняОктябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2018 року залишити без задоволення, а рішення - без змін.
У відзиві ОСОБА_2 зазначила, що стягнення має бути покладено лише на ОСОБА_3, оскільки вона проживала в іншому місці, крім того, погашення заборгованості за послуги з теплопостачання не передбачає солідарного стягнення.
Також зазначає, що розрахунок заборгованості є невірним, зокрема, в частині початку періоду прострочення оплати - з 01.04.2011 року, тоді як договір між сторонами було укладено 02.11.2012 року, просить застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в державній квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4 виписка з домової книги).
02.11.2012 року між позивачем та ОСОБА_2, від імені якої по довіреності діяла ОСОБА_5, укладено договір про надання послуг теплопостачання. (а.с. 12).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради №69 від 10.04.2018 року та технічного паспорту, Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з 10.04.2018 року проведено розподіл особового рахунку, відкритого за адресою: АДРЕСА_1, на: 11-170-175-0, власником якого є ОСОБА_2 (опалювальна площа складає 31,2 кв.м) та 11-170-175-1, власником якого є ОСОБА_3 (опалювальна площа складає 27,0 кв.м). З дати розподілу нарахування за спожиті послуги проводиться по кожному рахунку окремо (а.с.131 лист позивача; а.с.61 витяг з рішення №69).
Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.04.2011 року по 09.04.2018 року (до моменту розподілу рахунків) надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, але плата за послуги в повному обсязі не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 29289,57 гривень, а також 7347, 21 грн. інфляційних витрат та 1558, 60 грн. - 3% річних. При цьому, розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам (а.с.93-95).
У серпні 2017 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зверталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 20.09.2017 року у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено, оскільки вбачається спір про право (а.с.3).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» пропустило трирічний строк звернення до суду з позовом.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається із змісту договору про надання послуг теплопостачання від 02.11.2012 року, укладеного ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з ОСОБА_2, остання, як споживач зобов'язувалася погасити заборгованість, що склалася станом на 01.11.2012 року в сумі 4533, 14 грн. до 01.01.2014 року. (п.7.2.8 договору).
Крім того, п.10.10 договору визначено, що сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років та встановили, що вказаний строк застосовується до правовідносин, які виникли до укладення даного договору.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності не було пропущено, так як позовну заяву в суд ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» подано 30.11.2017 року, тобто в межах встановленого у договорі десятирічного строку позовної давності.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.67 ЖК Україниплата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальніпослуги.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданими позивачем розрахунками підтверджується розмір боргу відповідачів за період з 01.04.2011 року по 09.04.2018 року, виходячи з умов договору, встановлених тарифів та з обсягу наданих послуг, в сумі 29289,57 грн., а також 7347, 21 грн. інфляційних витрат та 1558, 60 грн. - 3% річних.
Враховуючи, що позивач надавав послуги з теплопостачання та підігріву води за адресою: АДРЕСА_1, належних доказів невірності проведених позивачем розрахунків виниклої заборгованості за надані послуги відповідачі не надали, також враховуючи строк позовної давності визначений у договорі про надання послуг з теплопостачання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги теплопостачання та підігрів води.
Відповідно до ч.1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Враховуючи значну суму боргу, майновий стан відповідачів, а також інвалідність відповідача ОСОБА_2, колегія суддів вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення по стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги теплопостачання, строком на три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору, як інвалід другої групи, сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги підлягає стягненню з іншого відповідача ОСОБА_3
Доводи ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу про непроживання за адресою: АДРЕСА_1, не заслуговують на увагу, оскільки договір про надання послуг теплопостачання укладено саме з ОСОБА_2, дій, спрямованих на розірвання даних договірних відносин ОСОБА_2 не вчинялось, на даний час вона залишається зареєстрованою за вказаною адресою, питання про знаяття з місця реєстрації нею не порушувалось, окрім того, у 2018 році ОСОБА_2 звернулась до житлово-експлуатаційної організації з проханням розподілити особові рахунки за адресою: АДРЕСА_1, таким чином визнавши обов'язок по утриманню даного майна.
Посилання на невірність розрахунку також є безпідставними. Так, згідно п.7.2.8 договору про надання послуг з теплопостачання ОСОБА_2 зобов'язалася погасити заборгованість, що склалася станом на 01.11.2012 року в сумі 4533, 14 грн. до 01.01.2014 року, проводячи оплату боргу щомісячно. Таким чином, визначаючи період з якого розраховується заборгованість ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вірно встановив його початок з 01.04.2011 року, як було встановлено у договорі в частині погашення заборгованості за минулий період, а саме боргу, що утворився станом на 01.11.2012 року.
Не погоджується колегія судді також із доводами про закінчення дії договору про надання послуг з теплопостачання, оскільки згідно розділу 9 даного договору, визначено, що дія договору продовжується щорічно, якщо жодна із сторін не висловила наміру його розірвати за місяць до закінчення терміну його дії. (починаючи з 02.11.2014 року).
Твердження ОСОБА_2 про те, що вона не підписувала договір про надання послуг з теплопостачання є безпідставними, оскільки даний договір підписаний ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_2 по довіреності.
Незгода ОСОБА_2 з солідарним стягнення боргу спростовується наступним.
Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, позивач як кредитор має право вимагати виконання обов'язку оплати послуг утримання будинку, споруд та прибудинкових територій у повному обсязі як від одного з солідарних боржників, так і від усіх разом.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому серед інших прав і обов'язків сторін на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року № 6-59цс13, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2018 року - скасувати.
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) в солідарному порядку на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030, м.Полтава, вул. Комарова, 2а, 36008) заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.04.2011 року по 09.04.2018 року в сумі 29 289, 57 грн., що утворилась по квартирі АДРЕСА_1 в м.Полтава, а також 7347, 21 грн. інфляційних витрат та 1558, 60 грн. - 3% річних, а всього 38 195, 38 грн.
Розстрочити виконання постанови в частині стягнення з відповідачів заборгованості за послуги теплопостачання на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на 36 місяців рівними частинами в сумі 1060, 98 грн., щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з 01 березня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 3900 грн. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов