про залишення позовної заяви без руху
12 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/131/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" до приватного виконавця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_1 щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58086200 - неправомірною;
- зобов'язати приватного виконавця ОСОБА_1 усунути порушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 58086200;
- скасувати постанову приватного виконавця ОСОБА_1 від 15.01.2019 р. про стягнення основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням №58086200.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме:
- постанову головного державного виконавця Сокирянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Боянжія Д.І. від 07.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №571698676;
- постанову приватного виконавця Меленчука В.І. про відкриття виконавчого провадження №57190725 від 11.09.2018 р.;
- повідомлення ТОВ "Соковий завод Сокирянський" від 09.10.2018 р. адресоване ТОВ "Велтс".
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог одночасно майновий (щодо скарження постанови про стягнення основної винагороди) і немайновий (щодо оскарження дій та зобовязання вчинити дії).
Отже, при поданні позову до суду позивачу, як юридичній особі, необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 3405,03 грн та за дві вимоги немайнового характеру по 1921,00 грн за кожну, всього на загальну суму 7247,03 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. Таким чином, недоплата судового збору становить 3405,03 грн (7247,03 грн - 3842,00 грн).
При цьому, суд звертає увагу позивача, що судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів та код платежу Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору).
Пунктом 4 ч.1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У поданому до суду позові, позивач оскаржує бездіяльність та рішення приватного виконавця вчинені під час примусового виконання наказу № 926/2275/17 виданого 30.08.2018 р. Господарським судом Чернівецької області.
Відповідно до ст. ст. 339, 342 Господарського процесуального кодексу України України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Однак, у позовній заяві позивачем не обґрунтовано підсудність даного спору Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для його усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький