31 січня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Стрижеуса А. М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 352-361 ЦПК України у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Дніпровського районного суду від 17 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дніпровського районного суду від 17 грудня 2018 року в задоволенні позову АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду 18 січня 2019 року, представник АТ КБ «Приват Банк», через засоби поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає про те, що копію оскаржуваного АТ КБ «Приват Банк» не отримало.
Про рішення суду АТ КБ «Приват Банк» дізнався 27грудня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Завіреної копії рішення на момент подачі апеляційної скарги не отримав.
Вивчивши матеріали справи суд визнає клопотання обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, підтвердження про отримання АТ КБ «Приват Банка» матеріали справи не містять
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване судове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року було оприлюднено 21 грудня 2018 року, апеляційна скарга подана 18 січня 2019 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверт. (а.с.70)
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Справа № 755/18876/17
№ апеляційного провадження:22-ц/824/4265/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Відповідно до положень ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у праві, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках- на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8 ).
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе поновити представнику АТ КБ «Приват Банк» - ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року, визнавши поважними причини пропуску такого, а тому задовольняє клопотання про його поновлення.
Подана апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст. 352-361 ЦПК України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127, 352-361 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року - задовольнити та поновити його.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах Акціонерного товариства КомерційнийБанк «Приват Банк» на рішення Дніпровського районного суду від 17 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копіями апеляційних скарг та доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи і встановити їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
Відсутність відзиву на апеляційні скарги не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: