Справа № 363/4665/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/144/2019 Суддя-доповідач ОСОБА_2
31 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі :
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_10
представника потерпілого: ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_12 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 185 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків,-
Ухвалою міського суду було повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 185 КК України для усунення недоліків.
Мотивується прийняте рішення тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки містить не зрозуміле та не конкретизоване обвинувачення, в ньому не зазначено яке саме насильство погрожували застосувати обвинувачені та яким чином розподілено ролі між обвинуваченими. Таким чином, вказані вище недоліки позбавили суд можливості роз'яснити обвинуваченим суть пред'явленого обвинувачення, а їм самим розуміти у скоєнні яких дій їх звинувачують.
Не погоджуючись з ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати у зв'язку із істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт просить повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для проведення судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання. Зазначає, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_13 за ч.4 ст.185 КК України викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та в ньому викладено належним чином сформульоване обвинувачення. Вказує, що в обвинувальному акті зазначено формулювання обвинувачення, яке складається з обставин, що свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення, правову кваліфікацію дій, обставини, які впливають на кваліфікацію - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення.
Вважає, що висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України є неогрунтованими, а оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору винесена всупереч вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення обвинувачених, захисника та представника потерпілого, які заперечували проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд у підготовчому судовому засіданні виніс ухвалу про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_13 за ч.4 ст.185 КК України з посиланням на те, що обвинувальний акт не містить сформульованого обвинувачення.
Такий висновок суду першої інстанції на думку апеляційного суду є законним і обґрунтованим.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_13 за ч.4 ст.185 КК України не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону.
Зі змісту вказаного обвинувального акту видно, що він у формулюванні обвинувачення містить положення, що суперечать одне одному, а також містить не зрозуміле та не конкретизоване обвинувачення, оскільки при викладенні фактичних обставин правопорушення та формулювання обвинувачення, спочатку зазначено, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 здійснили напад на потерпілого ОСОБА_14 з метою подолання перешкод у вчиненні злочину, а потім зазначено, що це вони здійснили з метою заволодіння чужим майном. Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що відбувся ексцес виконавця, у зв'язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вийшли за межі попередньої спільної домовленості щодо обсягу злочинних дій. Проте, при цьому не зазначено в чому полягала така домовленість, про скоєння якого злочину учасники дійшли згоди. У формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_7 спочатку він за одні й ті ж дії обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, а потім у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про невідповідність обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України та обґрунтовано його повернув прокурору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим залишає дану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 185 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків - без змін.
Головуючий:
Судді: