1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 січня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2018 року, щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянин України, не одружений, приватний підприємець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 17 грудня 2018 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та прийшов до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та про відсутність достатніх підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки вважає, що він не дасть можливості в повній мірі запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подала апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 20 жовтня 2018 року, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Автор апеляційної скарги вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що органом досудового розслідування не доведено жодного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, по факту виготовлення та незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про те, що слідчий суддя підійшов формально до розгляду провадження, належним чином не перевіривши наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підстав для застосування запобіжного заходу, не врахував матеріальний стан підозрюваного та обрав щодо нього самий жорсткий запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внесення застави, та визначив її в сумі, відповідній до тяжкості безпідставно пред'явленого обвинувачення. При цьому, слідчий суддя жодним чином не обґрунтував не можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 лютого 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22018000000000066, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 365 КК України.
19 жовтня 2018 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня повідомлено про підозру у незаконному виготовленні та збуті психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб з метою збуту.
Наступного дня, тобто 20 жовтня 2018 року слідчий в особливо важливих справах 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2018 року зазначене клопотання слідчого було задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Судом також правильно враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує останньому, дані про особу підозрюваного, соціальні зв'язки у суспільстві, у зв'язку із чим слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором, всупереч доводам захисника доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, і які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_6 , під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Враховуючи вищенаведене, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
При цьому колегія суддів враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя також правильно, з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 та дані про його особу, визначив заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/752/2019 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1