Справа № 760/28270/18 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1027/2019 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
07 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року,-
ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування поданої скарги послався на те, що 10 жовтня 2018 року він поштовим відправленням подав до Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальні правопорушення, вчиненні суддями Апеляційного суду Хмельницької області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та суддею Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_19 за ст.ст. 364, 375, 376 КК України. При цьому, відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, в зв'язку з цим просив зобов'язати уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань вказані ним у заяві відомості.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотивується прийняте рішення тим, що заявник у своїй заяві про злочин, викладаючи обставини, фактично висловлює свою незгоду з прийнятими суддями Апеляційного суду Хмельницької області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та суддею Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_19 , рішеннями, незгода з якими не може слугувати підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а може бути підставою для оскарження до апеляційного чи касаційного суду, який компетентний у вирішенні питання щодо перегляду прийнятих суддями першої та апеляційної інстанції рішень.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_20 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Вислухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з наданих матеріалів, ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_20 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Згідно висновку Верховного Суду України, зазначеному у постанові від 12.10.2017 року (справа № 757/49263/15-к), у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст.309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 КПК.
Таким чином, слідчий суддя не вийшов за межі наданих повноважень, оскільки предметом його розгляду була саме бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з абз.2 п.3.1, абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_21 щодо офіційного тлумачення положення п.18 ч.1 ст.293 ЦПК України у взаємозв'язку зі ст.129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду), Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за ст.64 Конституції України не може бути обмежене. Розглядаючи положення п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.
Як видно з практики ЄСПЛ «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).
Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення ЄСПЛ «Ейрі проти Ірландії», «Аїт-Мугуб проти Франції»).
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в ч.ч.1, 2 ст.309 КПК України. Це - ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження ній за скаргою.
Частина 3 ст.309 КПК установлює, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність цих ухвал підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
Як вбачається з ч.3 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки ч.3 ст.307 КПК України містить пряму заборону на таке оскарження.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_22 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2933/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1"ст.HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2933/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1" HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2933/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1"376, 399HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2933/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1"КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: