Справа № 363/1045/18 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/920/2019 Головуючий у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія ч. 2 ст. 286 КК України
05 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9
потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11
представника потерпілої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісовичі, Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено цивільний позов ТОВ «УКРІНСТАЛ» до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди - задоволити повністю та стягнути з ОСОБА_8 на користь ТОВ «УКРІНСТАЛ» завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 115 304, 66грн. та понесені витрати у розмірі 855,00 грн.
Постановлено цивільний позов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 14 276, 85 грн., втрачений заробіток в наслідок та загальної працездатності за період з 20 травня 2017 року по 23 серпня 2017 року у розмірі 11 536, 99грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 21 468, 56 грн., втрачений заробіток в наслідок та загальної працездатності за період з 20 травня 2017 року по 16 вересня 2017 року, 12 березня 2018 року по 27 березня 2018 року у розмірі 34 938, 76 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог постанволеновідмовити.
Постановлено цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків - задоволити повністю та стягнути з ОСОБА_8 на користь Тробюка Д.Д. завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 231 549,78 грн.
Постановлено цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків - задоволити частково та стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 65 705, 88 грн. та моральну шкоду 100 000, 00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог постановлено відмовити.
Постановлено скасувати арешт з автомобілів марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Mersedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_2 ; Smart реєстраційний номер НОМЕР_3 ; «DaewooMatiz» реєстраційний номер НОМЕР_4 , накладений ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 25 травня 2017 року та 26 травня 2017 року відповідно.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 20 травня 2017 року, приблизно о 22 годині 27 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , та діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортній події, в порушення вимог п.п. 2.3 «а, б»; 2.9 «а»; 10.1; 13.1; 31.1; 31.4; 31.4.5 «в, г» ПДР України, експлуатуючи у особистих цілях, автомобіль марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками, що вказують на технічно несправний стан транспортного засобу, у вигляді встановлення шин, які за розміром не відповідають моделі транспортного засобу і встановлення на задню вісь шини різних розмірів та конструкцій із різними моделями та малюнками протектора, які могли б бути їм виявлені шляхом контролю за технічним станом транспортного засобу та при експлуатації автомобіля, не відмовився від подальшого руху на автомобілі ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , технічні несправності якого створювали загрозу для безпеки руху і забороняють експлуатацію транспортного засобу, та здійснював рух на вказаному автомобілі по автодорозі «Київ-Овруч» з боку смт. Димер у напрямку с. Демидів в Вишгородському районі, Київської області.
Проїжджаючи ділянку автодороги «Київ-Овруч» в районі дорожнього знаку «зупинка на вимогу», яка розташовується на відстані 700 м від дорожнього знаку 5.45 «с. Демидів», в Вишгородському районі, Київської області та слідуючи за рухомим попереду, в попутному йому напрямку, автомобілем марки Mersedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_15 , водій ОСОБА_16 , маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою і рухом транспортних засобів в попутному напрямку, будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою і відповідно не реагуючи на її зміни, не дотримуючись безпечної дистанції, яка в даній дорожній обстановці повинна була б забезпечити можливість безпечної зупинки керованого ним автомобіля при застосуванні мір гальмування, перед зміною напрямку руху не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам руху, уникаючи зіткнення з вищевказаним автомобілем марки автомобілем Mersedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_2 змінив напрямок руху праворуч та допустив зіткнення передньою лівою частиною кузова автомобіля марки ВАЗ 21063 з задньою правою частиною кузова автомобіля марки Mersedes-Benz Vito. Після зіткнення автомобіль марки Mersedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_15 перебуваючи у стані аварійної обстановки, виїхав на зустрічну смугу де відбулось зіткнення передньою правою кутовою частиною кузова автомобіля марки Mersedes-Benz Vito з передньою частиною кузова автомобіля DAEWOO Matiz реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався в зустрічному напрямку. Також після зіткнення з автомобілем марки Mersedes-Benz Vito, автомобіль ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_17 виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення передньою частиною кузова автомобіля з автомобілем марки Smart реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_18 , який рухався в зустрічному напрямку, за автомобілем марки DAEWOO Matiz реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події зазнали механічних пошкоджень всі вищевказані транспортні засоби та були травмовані:
- пасажир автомобіля марки автомобіля марки «Daewoo Matiz» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_11 , якій відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 132/Д-2017р., були спричинені тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, як небезпечних для життя;
- водій автомобіля марки «Daewoo Matiz» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_10 , якому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 133/Д-2017р., були спричинені тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для повного зрощення вищевказаних переломів потрібно термін понад 21 день;
- водій автомобіля марки «Smart VC 01» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_18 , якому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 73/Д-2017 були спричинені тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для повного зрощення вищевказаних переломів потрібно термін понад 21 день;
- пасажир автомобіля марки «Mersedes-BenzVito» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_12 , якій відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 169/Д-2017р., були спричинені тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для повного зрощення вищевказаних переломів потрібно термін понад 21 день;
- пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_19 , якому відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 17/Д-2018р., були спричинені тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для повного зрощення вищевказаних переломів потрібно термін понад 21 день.
Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної події були травмовані: водій автомобіля марки «Mersedes-BenzVito» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_15 , якому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 18/Д2018р. були спричинені легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я строком понад 6, але не більше 21 дня.
- пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_20 , якому відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 24/Д-2018р. були спричинені легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я строком понад 6, але не більше 21 дня.
Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної події автомобіль марки «Daewoo Matiz» реєстраційний номер НОМЕР_4 , орендарем якого відповідно до договору № 170405 від 03 березня 2017 року є ТОВ «УКРІНСТАЛ» зазнав механічних пошкоджень, тим самим спричинив майнову шкоду ТОВ «УКРІНСТАЛ» в розмірі 115 304, 66 грн.
Допущені порушення ОСОБА_16 вимог п.п. 2.3 «а, б»; 2.9 «а»; 10.1; 13.1; 31.1; 31.4; 31.4.5 «в, г» ПДР України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_21 та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року змінити та визначити міру покарання не пов'язану з реальним позбавленням чи обмеженням волі. Крім того, зменшити розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при призначенні покарання суд першої інстанції не урахував ряд важливих факторів. Насамперед, суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання лише щире каяття. Однак, при цьому не врахував положення ч. 2 ст. 66 КК України про надану суду можливість визначати пом'якшуючими вину і інші обставини. Суд не надав належної оцінки долученій до матеріалів кримінального провадження досудовій доповіді органу пробації, а саме висновку відповідно до якого існує вірогідність його виправлення без обмеження або позбавлення волі. Доводи покладені в її основу зроблені на підставі характеристик Литвинівської сільської ради, ФОП ОСОБА_22 , пояснень сусідів, тобто осіб, які тривалий час з ним знайомі і найбільш об'єктивно оцінюють його та можливість примусового впливу без ізоляції від суспільства.
Визначаючи вину та міру покарання суд при цьому не з'ясував «чи були у момент зіткнення автомобілів потерпілі пристебнуті пасками безпеки»?, як того вимагає підпункт «б» пункту 5.2 розділу 5 ПДР України.Адже від цього у значній мірі залежала ступінь тяжкості отриманих ними тілесних ушкоджень, що безумовно вплинуло на призначення міри покарання.
Обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що рішення суду про позбавлення його волі суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а визначення міри покарання у виді позбавлення волі суперечить практиці ЕСПЛ.
Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції визначаючи розміри моральної шкоди спричиненої потерпілим, не обґрунтував їх належними доказами про тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, про неможливість продовжувати активне суспільне життя, втрату певних навичок та здібностей. Незважаючи на різну тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих потерпілими ОСОБА_11 - тяжкого ступеню, ОСОБА_12 - середньої тяжкості, ОСОБА_10 - середньої тяжкості, суд визначив їм однаковий розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі по 100 тисяч гривень.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, думку прокурора, потерпілого ОСОБА_10 , потерпілу ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_12 -адвоката ОСОБА_13 , котрі заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги та просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скаргане підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про суворість призначеного покарання, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, обвинуваченому ОСОБА_8 призначене покарання в межах санкції частин статті, за яким його засуджено. Приймаючи таке рішення суд керувався вимогами ст.ст. 50, 65 КК України та навів обґрунтування, які належить вважати достатніми.
Зокрема, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, котрий за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вперше вчинив необережний тяжкий злочин, раніше не судимий, думку потерпілих та представників потерпілих, щодо призначення покарання пов'язаного з позбавленням волі, висновок органу пробації у досудовій доповіді про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк, обставину, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з позбавлення права керувати транспортними засобами. Свої висновки в цій частині, всупереч вказаному у апеляційній скарзі, суд першої інстанції достатньо обґрунтував, і з якими колегія суддів погоджується в повному обсязі, вважаючи обране обвинуваченому ОСОБА_8 покарання справедливим та достатнім для його виправлення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , про повне визнання його вини, щире каяття, часткове відшкодування матеріальних збитків потерпілим, про те, що знаходячись на свободі, він буде мати можливість працювати та відшкодовувати потерпілій матеріальні збитки та моральну шкоду, а також надана під час апеляційного провадження довідка про те, що ОСОБА_8 веде спільне господарство з цивільною дружиною ОСОБА_23 не можуть бути підставою для пом'якшення призначеного покарання.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про зменшення розміру грошового відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , то колегія суддів також вважає їх безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала зокрема у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної і шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини і фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Розмір моральної шкоди повинен бути адекватним завданим моральним стражданням, при цьому слід враховувати вимоги розумності та справедливості.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 132/Д-2017р., висновком судово-медичної експертизи № 133/Д-2017р. та висновком судово-медичної експертизи № 169/Д-2017р. в сукупності з іншими доказами.
При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції враховував глибину та тривалість моральних страждань, характер дій винної особи, враховував те, що потерпілі зазнали моральних страждань, пов'язаних з необхідністю докладати зусиль для відновлення здоров'я.
Розмір відшкодування моральної шкоди повинен відповідати вимогам розумності і справедливості і не може вважатись явно завищеним або надмірним.
На переконання колегії суддів, із врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнали потерпілі внаслідок вчиненого обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, характеру та тривалості заподіяних моральних, душевних, психічних страждань, тяжкості вимушених змін у їх житті та ступеню вини обвинуваченого, стягнута судом на користь кожного з потерпілих, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сума грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., є обґрунтованою.
Такий висновок відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а відтак, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, яким частково задоволено цивільні позови потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 у частині відшкодування моральної шкоди і не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних вимог щодо зменшення суми відшкодування моральної шкоди.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційного суду повністю визнав цивільний позов в частині відшкодування шкоди завданої транспортним засобам внаслідок ДТП. Однак, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про не визнання цивільного позову в частині витрат на лікування, так як в матеріалах справи знаходяться копії аптечних чеків, з яких не можливо зрозуміти, яка саме сума була сплачена на лікування, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки цивільними позивачами в судовому засіданні суду першої інстанції були надані оригінали долучених медичних карт та аптечних чеків, які були досліджені належним чином та обвинувачений ОСОБА_8 з ними був ознайомлений і зауважень до них не мав.
Враховуючи вищевикладене, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2018 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
1.__________________ 2. __________________ 3. __________________