Справа № 127/2581/19
Провадження №11-сс/801/71/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 лютого 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2019 року про задоволення клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , уродженця Вінницька область, Козятинський район, с. Куманівка, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч.5 ст. 185 КК України,-
за участю:
прокурора: ОСОБА_9
захисника : ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2019 року клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_8 задоволено
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Визначено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 19 год. 00 хв. 25 березня 2019 року в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 25 березня 2019 року.
Одночасно визначено заставу в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Згідно клопотання слідчого встановлено, що ОСОБА_7 будучи раніше судимим Козятинським районним судом Вінницької області: 27.04.1991 за ст. 140 ч. 1, 44 КК України до штрафу у розмірі 150 грн.; 02.07.1993 за ст.ст. 208, 140 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки; 23.06.1996 за ст.ст. 117 ч. 1, 117 ч. 2, 118 ч. 2, 42 КК України до 6 років позбавлення волі, в 2004 році запропонував раніше судимому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спільно вчиняти крадіжки великої рогатої худоби і коней на території різних районів та областей, розташованих поблизу Козятинського району Вінницької області, на що вони дали свою згоду. Таким чином ОСОБА_1 з корисливих мотивів, прагнучи швидкого особистого збагачення, з метою заволодіння чужим майном, організував та очолив злочинну групу, до складу якої залучив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Як організатор і керівник злочинної групи, ОСОБА_7 виконував організаційно-розпорядчі функції: керував діями членів організованої злочинної групи, займався підготовкою вчинення злочинів, приймав рішення про час та місце їх вчинення, способи прикриття злочинної діяльності, приймав активну участь у вчиненні злочинів, забезпечував членів організованої злочинної групи мобільним зв'язком та транспортними засобами для мобільного пересування і перевезення викраденого майна, збував викрадене майно, розподіляв між членами організованої групи кошти, виручені від злочинної діяльності.
ОСОБА_10 діючи згідно із вказівками ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у вчиненні крадіжок, перевезенні викраденого майна, підбирав знаряддя для вчинення злочинів.
ОСОБА_11 діючи згідно із вказівками ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у вчиненні злочинів, перевозив членів організованої злочинної групи на місця вчинення злочинів, спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження у випадку виникнення небезпеки викриття під час вчинення злочинів, сприяв у перевезенні викраденого майна, підбирав знаряддя для вчинення злочинів.
Для вчинення злочинів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 заздалегідь підготували та використовували як знаряддя: монтировки, молот, сокири, мотузки, уздечка, ножі, лебідку. А для корегування дій учасників організованої злочинної групи під час вчинення злочинів та попередження про небезпеку викриття - мобільний зв'язок, за допомогою мобільних телефонів, що були в їх користуванні.
З метою мобільного пересування та перевезення викраденого, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 використовували спеціально придбані для вчинення злочинів автомобілі "Фольксфаген" та "Ауді 80" держаний номерний знак (надалі днз) НОМЕР_1 , право керувати і розпоряджатися якими мали ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на підставі довіреностей, а також автопричіп „ПР БЗП-5" днз НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Викрадених велику рогату худобу і коней ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 забивали у малолюдних місцях та розробляли туші, після чого м'ясо збували, а виручені кошти ОСОБА_7 розподіляв між учасниками організованої злочинної групи.
Діючи згідно розробленого плану злочинної діяльності, ОСОБА_7 в складі очолюваної ним організованої злочинної групи, а також за попередньою змовою з ОСОБА_10 , на протязі з січня 2004 р. по червень 2005 р., вчинив 49 крадіжок чужого майна - великої рогатої худоби та коней з сільськогосподарських підприємств і домоволодінь громадян на території: Козятинського, Погребищенського, Калинівського, Літинського, Хмільницького районів Вінницької області, Андрушівського, Ружинського, Бердичівського районів Житомирської області та Білоцерківського району Київської області.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2019 року, постановити ухвалу, якою обрати запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби з 22-00 год. до 06-00 год. за адресою АДРЕСА_1 .
Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 мотивовано тим, що 02.03.2012 року постановою Ленінського районного суду Вінницької області відносно ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5 ст. 185 КК України, в межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_7 було оголошено в міжнародний розшук, де він перебував у слідчому ізоляторі м. Архенгельськ Російська Федерація з листопада 2017 року по грудень 2018 року, а по закінченню річного строку тримання під вартою був звільнений. За таких обставин підозрюваний ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування перебував під вартою більше одного року, що є грубим порушенням вимог КПК України.
Ухвала слідчого судді грунтується лише на тяжкості кримінального правопорушення, правова кваліфікація злочину визначається без належних даних.
Судом залишені поза увагою вимоги ст. 178 КПК України щодо врахування інших обставин при обранні запобіжного заходу, не наведено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, доказів про існування ризиків слідчим та прокурором не надано.
В підозрюваного ОСОБА_7 є постійне місце реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1 . Перебільшенням є твердження суду, що підозрюваний може чинити перешкоди в досудовому розслідуванні чи судовому розгляді кримінального правопорушення.
З часу вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 пройшло більше 14 років, більшість потерпілих юридичних осіб вже не існує, а шкода їм відшкодована іншими співучасниками злочину.
Підозрюваний має захворювання, тому лікарем йому рекомендовано негайне та належне лікування, яке в умовах УВП №1 неможливо пройти.
Таким чином, достатнім запобіжним заходом щодо підозрюваного ОСОБА_7 буде домашній арешт в нічний час доби з 22-00 год. до 06-00 год. за адресою АДРЕСА_1 , про що не заперечує і сам підозрюваний.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_6 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді від 26.01.2019 року та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, прокурора ОСОБА_9 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначила, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому суд вірно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, оглянувши матеріали провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000211, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000211 від 22.05.2013 року ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України .
26.01.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України є обгрунтованою, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадження та доведені прокурором, слідчим при розгляді даного клопотання.
Про наявність ризиків свідчать ті обставини, що підозрюваному ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні злочинів за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, офіційно він не працевлаштований, немає постійного джерела прибутку, неодружений, дітей на утримані немає, що свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та підозрюється у вчиненні нових злочинів.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 тривалий час перебував в розшуку про що свідчить постанова слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області майора міліції ОСОБА_12 від 10.08.2005 року, а також лист від 24.01.2019 року за №ІР /4558/13/С93/2763 AG2/R1/1 т.в.о. начальника управління взаємодії з Інтерполом та Європолом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_7 розшукується ГУНП у Вінницькій області для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5 ст. 185 КК України та за інформацією НЦБ Інтерполу в Російській Федерації буде примусово видворений з території Російської Федерації 25.01.2019 року з зазначенням часу прибуття до м.Києва о 17-20 год рейсом № 829 «Мінськ-Київ» авіакомпанії «Белавіа», що свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 про відсутність доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , що судом першої інстанції не враховано дані про особу ОСОБА_7 , та те, що він має постійне зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 та відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є безпідставними та не спростовують висновків слідчого судді.
Посилання захисника, що підозрюваний ОСОБА_7 має захворювання та не може утримуватися в умовах Вінницької установи виконання покарань № 1, а потребує належного лікування є невмотивованими та непідтверджені жодним доказом, оскільки в матеріалах клопотання відсутні довідки чи медичні висновки про стан здоров'я ОСОБА_7 .
В дотримання вимог ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України слідчий суддя прийняв законне, обгрунтоване рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя визначив розмір застави підозрюваному у розмірі 200 000,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З вказаним висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Згідно оригіналу: Суддя: