Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3688/17
(заочне)
30.01.2019 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання - Чкернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 жовтня 2017 року близько 01 год. 45 хв. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Skoda» моделі «Осtavia», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: МРТ286, на вулиці Фогодо в селі Неветленфолу (колишнє Дякове) Виноградівського району Закарпатської області порушила правила дорожнього руху, в результаті чого допустила зіткнення з припаркованим на узбіччі дороги автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Воrа», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: №NJK 001, який належить позивачу по справі - громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 11083052 від 22 жовтня 2015 року.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2017 року в справі про адміністративне правопорушення № 299/3374/17 ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень).
За попередніми розрахунками позивача розмір завданої йому в результаті вищевказаної ДТП матеріальної шкоди становить 100 000 грн., які він просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.
У відповідності до ст. 49 ЦПК України позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 231 874, 37 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду письмові заяви про підтримання збільшених позовних вимог та розгляд справи у їхню відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 будучи належним чином, своєчасно повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання з невідомих суду причин не з"явилися і від них не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Відзив на позов відповідач не подала.
Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до наступних висновків.
Суд вважає, що правовідносини, які склались між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 07.10.2017 року близько 01 год. 45 хв. керуючи автомобілем марки «Skoda» моделі «Осtavia», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: МРТ286, на вулиці Фогодо в селі Дяково по вул. Фогодо, 32, Виноградівського району Закарпатської області не вибравши безпечну швидкість для руху не впоралася з керуванням та допустила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Воrа», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: №NJK 001, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими діями порушила вимоги п.12.3 ПДРУкраїни.
Ці обставини встановлені постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області по справі №299/3374/17 від 09.11.2017 pоку, згідно якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 340 грн. штрафу. Постанова суду набрала законної сили 21.11.2017 року.
Автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Воrа», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: №NJK 001 належить позивачу по справі, громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 11083052 від 22 жовтня 2015 року.
Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП і пошкодженні транспортного засобу позивача ОСОБА_1 є доведеною і доказуванню підлягає лише розмір заподіяної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка їх завдала за наявності її вини.
Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст.1194 ЦК України, особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов“язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов“язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
В даному випадку позивач скористався правом звернення за захистом своїх прав до суду.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Тому саме позивач ОСОБА_1 як власник автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Воrа», реєстраційний номерний знак ОСОБА_3: № NJK 001, має право на відшкодування шкоди, завданої ДТП, що мала місце 07.10.2017 року.
Згідно висновку експерта № 11/252 від 25.04.2018 року за результатами судової автотоварознавчої експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 13.03.2018 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки «Volkswagen Воrа», державний реєстраційний номер Угорської республіки NJK 001, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07 жовтня 2017 року, може складати 231 874,37 грн.
Таким чином, суд приходить до переконання в результаті ДТП діями відповідача позивачу заподіяно матеріальну шкоду в загальному розмірі 231 874,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 2 318,75 грн. судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.. 1166, 1187 ЦК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: 4954, ОСОБА_3, Саболч-Сатмар- Береґ медьє. с. Шонкад, вул. Ракоці, 17, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 231 874, 37 грн. (двісті тридцять одну тисячу вісімсот сімдесят чотири гривні 37 копійок) та судові витрати в розмірі 2 318,75 грн. (дві тисячі триста вісімнадцять гривень 75 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
ГоловуючийОСОБА_6