проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" січня 2019 р. Справа № 922/2887/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Пушай В.І.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№35Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "24" жовтня 2016 р. (повний текст складено 24.10.2016, суддя Лаврова Л.С.) у справі № 922/2887/16
за позовом Фізичної особи-підприємця Болотної Наталії Володимирівни, м.Бориспіль;
до Фізичної особи-підприємця Заяц Дениса Володимировича, м.Харків;
про стягнення коштів
Фізична особа-підприємець Болотна Наталія Володимирівна (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Заяц Дениса Володимировича (відповідача), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог - суми основного боргу у розмірі 99725,00 грн. та судового збору, з посиланням на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за усним договором купівлі лісоматеріалів круглих від 22.03.2016 р., в частині передання оплаченого товару та неповернення сплачених грошових коштів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2016 року у справі №922/2887/16 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Заяц Дениса Володимировича на користь Фізичної особи-підприємця Болотної Наталії Володимирівни, суму основного боргу 99725,00 грн. та судовий збір 1495,87 грн. В частині стягнення 3283,84 грн. інфляційних втрат та 1278,67 грн. 3 % річних - припинено провадження у справі.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Заяц Дениса Володимировича на користь Фізичної особи-підприємця Болотної Наталії Володимирівни, суму основного боргу 99725,00 грн. та судовий збір 1495,87 грн. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, в частині припинення провадження у справі по стягненню 3283,84 грн. інфляційних втрат та 1278,67 грн. 3 % річних дане рішення просить залишити без змін
Також відповідач просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, обгрунтовуючи клопотання тим, що він про розгляд справи у суді першої інстанції не був повідомлений, та не отримував повний текст оскаржуваного рішення по пошті. При цьому зазначає, що копію рішення суду першої інстанції ним отримано 27.04.2017р. у суді першої інстанції, але внаслідок заклопотаності з причини хвороби бабусі та втрати копії рішення не мав змоги одразу скласти та подати апеляційну скаргу, що на думку скаржника, свідчить про наявність обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі ч.3 ст.260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 ГПК України, а підстави, вказані відповідачем в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду визнані судом неповажними.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаної ухвали апелянту встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідач звернувся до суду із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначає, що з 2017 року він був змушений доглядати за своєю хворою бабусею, яка проживає у Полтавській області, у зв'язку з чим не міг своєчасно подати апеляційну скаргу. В підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копії паспорту та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 у січні 2019 року.
Колегія суддів, розглянувши заяву відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначає наступне.
15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Пунктом 13 частини 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній на до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 24.10.2016, повний текст складений 24.10.2016.
Таким чином, строк на апеляційне оскарженні рішення суду сплинув 03.11.2016.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 21.12.2018, що підтверджується штампом канцелярії суду.
Отже, відповідачем пропущено встановлений статтею 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) строк на оскарження рішення місцевого господарського суду більше ніж на 2 роки.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України ( в чинній редакції) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідач зазначає про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки не отримував поштову кореспонденцію суду.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Харківської області регулярно направляв на юридичну адресу відповідача процесуальні документи у цій справі, в тому числі, оскаржуване рішення суду.
Втім, поштові відправлення повертались підприємством зв"язку із довідкою про невручення "за закінченням терміну зберігання".
Частиною 1 статті 64 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до статті 87 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Отже, зважаючи на зазначене вище, судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про здійснення розгляду цієї справи.
Крім того, судом своєчасно та згідно із зазначеними вище вимогами ГПК України було направлено копію рішення суду від 24.10.2016 на адресу відповідача.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Отже, доводи відповідача є необгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2017 відповідач отримав на руки в господарському суді Харківської області копію оскаржуваного рішення суду, що підтверджується штампом суду на заяві відповідача (а.с.93).
Вказані обставини були також досліджені апеляційним господарським судом в ухвалі від 08.01.2019 про залишення апеляційної скарги відповідача без руху.
Отже, відповідач був обізнаний про наявність рішення, яке є предметом оскарження, отримав його повний текст, а отже, мав можливість його оскаржити у встановленому процесуальним законом порядку.
Посилання відповідача в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги на неможливість своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою через хворобу родича не приймаються судом, оскільки така обставина не є об'єктивно непереборною для вчинення процесуальних дій.
Згідно ст.28 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Відповідач, з урахуванням наведених положень, міг скористатись правовою допомогою адвоката, або уповноважити іншу особу на підставі довіреності вчиняти процесуальні дії для захисту інтересів відповідача в суді.
Отже, пропуск строку подання апеляційної скарги на 2 роки через необхідність доглядати за хворим родичем не можна вважати поважним, враховуючи приписи ст.28 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
З огляду на наведене, вказані відповідачем в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі визнаються судом неповажними.
Відповідно до ч.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою у встановлений судом строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що відповідачем в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги не вказано поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.260, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2016 року у справі № 922/2887/16.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 26 арк., в тому числі, квитанція №0.0.1220045860.1 від 21.12.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя С.В. Барбашова
Суддя В.І. Пушай