проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" січня 2019 р. Справа №917/397/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,
при секретарі судового засідання Шило А.М.,
за участю представників:
позивача - Гордієнко Ю.А., за довіреністю №б/н від 30.12.2018, посв. адв. НОМЕР_1 від 25.07.2008, Тарасенко А.О., за дов. б/н від 30.12.2018,
відповідача - Бобровського С.С., за дов. №10-75/1866 від 08.02.2018, посв. адв. НОМЕР_2 від 09.01.2018,
третьої особи - Пономаренко Н.О., за довіреністю №477 від 14.12.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» (вх.№1213П/1 від 28.11.2018) та апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» (вх.№1304П/1 від 06.12.2018) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 (м. Полтава, суддя Паламарчук В.В., повний текст складено 05.11.2018) у справі №917/397/18,
за позовом Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління», м. Кременчук, Полтавська обл.,
до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавська обл.,
про визнання незаконним дій та зобов'язання відшкодувати завдані збитки у розмірі 72765,00 грн.
Комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконним припинення електропостачання та зобов'язання відшкодувати завдані збитки у розмірі 72765,00 грн.
Позивач просить суд визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» з припинення електропостачання Комунальному підприємству «Кременчуцьке тролейбусне управління» 28.03.2018 на підставі Попереджень про припинення постачання електроенергії від 22.03.2018 №346/1901 та від 22.03.2018 №346/1902 та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» збитки, завдані внаслідок незаконних дій з припинення електропостачання у розмірі 72765,00грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач у односторонньому порядку змінив порядок розрахунків за електроенергію. Зміна порядку розрахунків у формі попередньої оплати з 10% розміру на 100% розмір, без відповідних на те асигнувань за результатами проведення публічних закупівель, суперечить ст.714 Цивільного кодексу України, ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та їх недійсність відповідно до ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст.48 Бюджетного кодексу України. Крім того, в межах визначених законодавством, відповідальність за порушення дисципліни платежів мала наступити у вигляді пені і штрафних санкцій, а не у вигляді припинення постачання електроенергії.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» з припинення електропостачання Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» 28.03.2018 на підставі Попереджень про припинення постачання електроенергії від 22.03.2018 №346/1901 та від 22.03.2018 №346/1902. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» судовий збір у розмірі 1762,00 грн. В решті позову - відмовлено.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 в частині визнання незаконними дій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що дії ПАТ «Полтаваобленерго» знаходяться в межах договірних відносин сторін, правового поля та є законними та обґрунтованими.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).
Позивач, також, з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить:
- скасувати частково рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №917/397/18 в частині відмови у другій позовній вимозі щодо стягнення коштів з ПАТ «Полтаваобленерго» за збитки завдані внаслідок незаконних дій з припинення електропостачання, в загальному розмірі 72765,00 грн;
- прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення коштів за збитки, завдані внаслідок незаконних дій з припинення електропостачання, в загальному розмірі 72765,00 грн задовольнити в повному обсязі;
- надати у новому рішенні оцінку обставинам: щодо нікчемності частини правочину, викладеної у пунктах 3 та 4 Додаткової угоди в редакції від 12.10.2017 до Договору постачання електричної енергії від 07.10.2008 №346 та щодо зловживання ПАТ «Полтаваобленерго» монопольним становищем;
- стягнути з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь КП «Кременчуцьке тролейбусне управління» судовий збір у повному обсязі.
Зокрема позивач зазначає, що склад правопорушення є доведеним, а отже є підстави для стягнення збитків у заявленому розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №917/397/18 залишено без руху, з огляду на те, що апеляційна скарга подана з пропущенням встановленого процесуального строку, без клопотання про поновлення цього строку. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 поновлено Комунальному підприємству «Кременчуцьке тролейбусне управління» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/397/18. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 справі №917/397/18. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Враховуючи, що апеляційні скарги позивача та відповідача у справі подані на одне й теж рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №917/397/18, вони об'єднані в одне апеляційне провадження.
Як вбачається з матеріалів справи від Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2512 від 18.12.2018), в якому позивач просить розглядати апеляційні скарги в одному апеляційному провадженні; задовольнити апеляційну скаргу позивача в повному обсязі. Окремо позивач наголошує, що укладено додаткова угода з додатком 2, саме з редакцією п. 3,4 не було вільним волевиявленням КП «КТ». Крім того, позивач звертає увагу на спростованість твердження відповідача, щодо невжиття КП «КТУ» заходів з метою відвернення негативних наслідків.
Також позивачем було надано клопотання, в якому просить призначити проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 призначено апеляційні скарги Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» та Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» у справі №917/397/18 до розгляду на 21.01.2019 о 12:30 год. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Викликано в судове засідання учасників справи з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників письмово повідомити суд.
Від ПАТ «Полтаваобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу КП (вх.№188 від 09.01.2019), в якому відповідач заперечує проти доводів позивача. Зокрема, вважає, що апелянтом не доведено реальної можливості отримання заявлених до стягнення коштів у розмірі 72765,00 грн, про що зроблені вірні висновки судом першої інстанції. Що стосується оцінки судом першої інстанції договірних умов між сторонами спору, то відповідач звертає увагу на те, що договір про постачання електричної енергії був підписаний без жодних заперечень чи протоколів розбіжностей, що свідчить про згоду позивача з його умовами. Також, від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№294 від 11.01.2019), яка долучена до матеріалів справи та містить доводи, вже викладені раніше в апеляційній скарзі ПАТ «Полтаваобленерго».
Від КП «Кременчуцьке тролейбусне управління» надійшла заява (вх.№603 від 21.01.2019), в якій вказано, що ПАТ «Полтаваобленерго» в заявах по суті вказує на те, що оплата проводиться за договором від 2008 року, а не від 31.01.2018, не відповідає дійсності. Позивач надає лист та акт звірки та зазначає, що зі змісту наданого листа про перерахування коштів та акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що спірні правовідносини з оплати електроенергії виникли саме з договору від 31.01.2018 №346z-1, а не з договору 2008 року, як зазначає ПАТ «Полтаваобленерго». Вказані документи надаються зараз, оскільки акт звірки зі спірних правовідносин було надано лише 14.01.2019.
В судовому засіданні 21.01.2019 представники позивача просили надану ними апеляційну скаргу задовольнити, в задоволенні скарги відповідача - відмовити. Представник відповідача надану ним скаргу підтримав, просив її задовольнити, проти задоволення скарги позивача - заперечує. Представник третьої особи - підтримав вимоги апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах та відзивах на них доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Кременчуцьке тролейбусне управління» (Споживач, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» (Постачальник, відповідач) 07.10.2008 було укладено Договір про постачання електричної енергії №346, відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 19192кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.1.1 Договору).
Додатком №2 до Договору (Порядок розрахунків) сторони погодили, що платежі за електричну енергію здійснюються Споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника у розмірі 10% попередньої оплати на наступний поточний місяць згідно з обсягом споживання.
Додатковою угодою від 12.10.2017 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №346 від 07.10.2008 змінено Порядок розрахунків, а саме: п.2 визначено, що Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.
У березні 2018 року Кременчуцька філія Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» надало рахунки на оплату електроенергії у 100% розмірі, з одночасним попередженням про припинення електропостачання Комунальному підприємству «Кременчуцьке тролейбусне управління» №346/1486, №346/1487, №346/1488 від 06.03.2018, посилаючись на п.3 та п.4 Додаткової угоди в редакції від 12.10.2017.
28.03.2018 представниками позивача на підставі Попередження про припинення електропостачання складено Акт про недопущення до електроустановок Споживача та самостійно проведено припинення електропостачання. Внаслідок вказаних дій з 28.03.2018 об 11-50 було зупинено роботу Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» (зупинено 18 тролейбусів та 9 тролейбусів пере направлено).
Як зазначає позивач у позові, умови щодо розрахунків за постачання електричної енергії змінені відповідачем у односторонньому порядку, а п.3 та п.4 Додаткової угоди в редакції від 12.10.2017 є нікчемними. Припинення електропостачання за не проведення попередньої оплати у 100% розмірі за квітень 2018 року є зловживанням монопольним становище Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» на ринку, що призвело до порушення прав Кременчуцької громади, комунального підприємства та мешканців міста. Крім того, позивач зазначає, що він відповідно до п.2.5 Статуту не має достатньо фінансових ресурсів та дотується (фінансується) з місцевого бюджету за відповідним рішенням власника - територіальної громади м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до суду із позовом. Суд першої інстанції визнав позовні вимоги в частині визнання незаконним припинення електропостачання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 72765,00 грн. такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що Комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління» є споживачем електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії №346 від 07.10.2008.
На підставі укладеного договору Комунальним підприємством «Кременчуцьке тролейбусне управління» здійснюються пасажирські перевезення в м. Кременчуці (більшість з яких пільгові категорії населення), отже, електроенергія споживається для забезпечення населення послугами з перевезення.
Як вже було встановлено вище, Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» 28.03.2018 було частково припинено електропостачання електроустановок Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління». Знеструмлення об'єктів ТПС -1, ТПС - 2, ТПС було здійснено у відповідності до Попередження про припинення постачання електроенергії від 22.03.2018 із зазначенням щодо того, що заходи із припинення постачання електроенергії відбудуться на підставі Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією та Договору про постачання електричної енергії №346.
Так, Договором про постачання електричної енергії №346 від 07.10.2008, а саме п.4.2.1 передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.
Також п.6.1 Договору передбачено, що Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником у разі несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком «Порядок розрахунків».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої. Таким чином, продовження підприємствами міського електротранспорту пасажирських перевезень за умови несплати поточно спожитої електроенергії в терміни, визначені Договором, є порушенням законодавства про електроенергетику. В цьому випадку відповідальність споживача встановлена чинним законодавством.
Проте, згідно з положеннями ч.2 ст.18 Закону України «Про міський електричний транспорт» - забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання. Тобто проведення відключень у випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами, необхідно проводити в години доби, коли не здійснюються пасажирські перевезення, а відновлення електропостачання - лише після усунення споживачем причин відключення.
Разом з тим, обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повне припинення електропостачання необхідно здійснювати у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №93 «Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1995 №705». Однак, матеріалами справи не підтверджується, що припинення електропостачання споживача було здійснено в порядку вищевказаної постанови.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним застосування судом першої інстанції положень закону, оскільки обов'язковість для сторін положень ст. 18 Закону України «Про міський електричний транспорт» випливає зі змісту та суті відносин між сторонами. Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним припинення електропостачання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 72765,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як зазначає позивач, внаслідок припинення електропостачання 28.03.2018 та 29.03.2018 Комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління» зазнало збитків у загальному розмірі 72765,00грн.
Розмір збитків позивачем визначено на підставі Плану збору виторгу за випусками на березень 2018, затвердженого на підприємстві визначено розмір збору виручки за одну годину роботи кондуктора в розрізі маршрутів для кожного типу тролейбусу у відповідності до режиму руху.
Сума планової виручки 45856,00грн за 28.03.2018 та 44206,00грн за 29.03.2018 визначається як добуток розміру за одну годину роботи кондуктора та режиму руху для кожного типу тролейбусу згідно шляхових листів (фактично відпрацьованих).
Сума фактичної виручки 21320,0грн за 28.03.2018 та 18288,00 грн за 29.03.2018 є сума готівки, зданої до банку наступного дня (29 за 28 та 30 за 29 відповідно), зменшеної на суму проданих проїзних квитків, визначених згідно касових чеків з «Приватбанку» за 29.03.2018 та 30.03.2018 «здача готівки», регістр (лист) з касової книги за 28.03.2018 та 29.03.2018, відомості реалізації збору виторгу від кондукторів за 28.03.2018 та 29.03.2018 («проїзні квитки»).
Різниця між планом та фактом за 28.03.2018 та 29.03.2018 є різницями обраховані за математичним методом (арифметично).
Нарахування заробітної плати водіям тролейбусів та кондукторів з урахуванням ЄСВ в розмірі 22% за 28.03.2018 в розмірі 13964,30грн та за 29.03.2018 в розмірі 8 346,70 грн, визначено розрахунково як добуток між долями часу простоїв на лінії і в ДЕПО та тарифною ставкою відповідно до режиму роботи тролейбусу в розрізі кожного водія тролейбусу на підставі фактичної роботи підтвердженої шляховими листами на І робочу зміну.
З урахуванням викладеного, збитки в розмірі 72765,00 грн за 28.03.2018 та 29.03.2018 визначено розрахунково на підставі документів: щодо обліку коштів, нарахувань на заробітну плату (І та II статті) відповідно до невідпрацьованого робочого часу за рахунок простою (на лінії та в ДЕПО) визначених на підставі шляхових листів тролейбусів.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного -виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок .між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо і кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права. Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої І протиправної поведінки.
Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із і заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Отже, досліджуючи обставини, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальної можливості отримання заявлених до стягнення коштів у розмірі 72765,00 грн., про що зроблені вірні висновки судом першої інстанції. Крім того, згідно ст.226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків, якщо вона була своєчасно попереджена другою, стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання. Вищенаведене та надані документи підтверджують, що позивач і третя особа були повідомлені і могли запобігти виникненню збитків своїми діями.
Щодо вимог КП «Кременчуцьке тролейбусне управління» про надання оцінки зловживанню ПАТ «Полтаваобленерго» монопольним становище, то колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вказане питання віднесене до завдань Антимонопольного комітету України, тоді як суди можуть лише перевірити та надати оцінку правильності прийнятого рішення з цього питання.
Щодо нікчемності частини правочину, то відповідні вимоги не входять до предмету та підстав заявленого позову, у зв'язку з чим вказане питання не досліджується судом. При цьому, колегія суддів роз'яснює, що позивач не позбавлений права звернутись із окремими позовом про захист порушеного на його думку права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення, у зв'язку з чим підстав для задоволення скарг - колегія суддів не вбачає.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати понесені заявниками апеляційних скарг, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кременчуцьке тролейбусне управління» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №917/397/18 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 28 січня 2019 року.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал
Суддя О.І. Склярук