Справа № 522/4991/15-ц
Провадження № 4-с/522/128/19
21 січня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Перший Приморський відділ ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, стягувач - ОСОБА_2, про визнання неправомірними та скасування постанов,
До суду 29.08.2018 року надійшла скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи: Перший Приморський відділ ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, стягувач - ОСОБА_2, про визнання неправомірними та скасування постанов, винесених у рамках виконавчого провадження ВП №55390863.
Ухвалою суду від 30.08.2018 року скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. 02.10.2018 року заявник недоліки скарги усунув, надавши до суду скаргу в новій редакції.
З 24.09.2018 року по 05.10.2018 року суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 12.10.2018 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду на 18.11.2018 року.
18.11.2018р. розгляд справи було відкладено на 16.01.2019р. у зв'язку з неявкою сторін.
До суду 18.12.2018 року надійшло клопотання ОСОБА_3, згідно якої просила залучити її до участі у справі та закрити провадження по справі. Посилалась на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та оскарження рішень та дій ДВС має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства. При цьому посилалась на правову позицію Великої палати Верховного суду, викладену у справі №307/1441/15-ц (постанова від 13.06.2018 року), а також по справі №127/9870/16-ц (постанова від 06.06.2018 року), по справі №821/872/17 (постанова від 20.09.2018 року).
У судове засідання 16.01.2019 року сторони по справі не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 21.01.2019 року..
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 на підставі наступного.
У відповідності до роз'яснень п.17 постанови ВССУ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.
Із скарги ОСОБА_1 та ухвали суду від 12.10.2018 року, вбачається, що стягувачем у виконавчому провадження, в рамках якого оскаржуються дії державного виконавця, є ОСОБА_2, яка залучена до участі у справі в якості заінтересованої особи.
У свою чергу, ОСОБА_3 мала статус третьої особою в цивільній справі №522/4991/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, отже не є стороною виконавчого провадження.
Крім того, із поданої заяви суд не вбачає, яким чином розгляд даної справи може вплинути на інтереси або стосується прав та обов'язків ОСОБА_1, тому не знаходить підстав для залучення її до участі у справі.
Із приводу клопотання про закриття провадження у даній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 447-448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною 2ю вказаної статті передбачено, що Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Із наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
У свою чергу, у поданій скарзі ОСОБА_1 оскаржує постанови головного державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 від 02.04.2018 року, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №522/4991/15-ц від 28.07.2017 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси, а саме:
- про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими та чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Таким чином, суд вбачає, що заявник у даній справі оскаржує рішення державного виконавця, прийнятті під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, та дані рішення державного виконавця не стосується порядку стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, штрафів, вирішення спорів стосовно яких відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_3 та не знаходить підстав для закриття провадження по справі.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання заявника на правові позиції Верховного суду, викладені у справі №307/1441/15-ц (постанова від 13.06.2018 року), а також по справі №127/9870/16-ц (постанова від 06.06.2018 року), по справі №821/872/17 (постанова від 20.09.2018 року), копії яких долучені до клопотання, оскільки у рамках даних справ стороною виконавчого провадження оскаржувались виконавців, які стосувались саме стягнення виконавчого збору та накладення штрафу.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 287 КАС України, ст.ст. ст. 1,3, 42, 48, 89, 223, 247, 258, 260, п.1 ч.1 ст. 255, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотань ОСОБА_3 про залучення до участі у справі та про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 21.01.2019 року.
Суддя Домусчі Л.В.