"09" січня 2019 р. Справа № 2-678/12
Іменем України
9 січня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гавриленко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення цього ж суду від 12 квітня 2012 року в цивільній справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
12.04.2012 року в цій справі ухвалено заочне рішення, яким вказаний позов задоволено, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» стягнуто понесені затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 22 182 грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 221 грн. 83 коп.
В поданій заяві представник відповідача порушує питання про скасування згаданого рішення і необхідність призначення справи до судового розгляду.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач про розгляд справи не повідомлений, судові виклики особисто не отримував. На думку відповідача позовна заява про стягнення з нього суми коштів містить неправдиві відомості та докази, на достовірність яких суд не звернув уваги і розглянув справу неповно, не з'ясувавши всі обставини справи.
В суді ОСОБА_2 заяву підтримав. Просив заочне рішення скасувати і дати йому можливість взяти участь у розгляді справи з адвокатом, в якій він не міг взяти участь, оскільки доглядав хворого батька в Донецькій області, а потім хворів сам.
Представник позивача проти поданої заяви заперечив, вважав її необґрунтованою та поданою з пропущенням процесуальних строків.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що судом відповідачу неодноразово направлялися судові виклики за місцем проживання, вказаним позивачем у заяві, оскільки згідно довідки адресно-довідкового бюро при УГІРФО ГУМВС України в м. Києві датованої 19.03.2012 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, по місту Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.
При розгляді справи судом встановлено, що 12.05.2009 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ Унікредит Лізинг укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-01-01-4150/600, предметом якого є страхування транспортного засобу «Акура» днз. НОМЕР_1.
30.12.2009 року з вини водія ОСОБА_2, який порушив ПДР України, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
04.02.2010 року постановою Вишгородського районного суду Київської області, ОСОБА_2 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Відповідно до звіту № 20С/02 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Акура» днз. НОМЕР_1, сума страхового відшкодування становить 22 182 грн. 72 коп.
02.03.2010 року страхове відшкодування перераховано відповідно до платіжного доручення № 25161.
У поданій заяві представником відповідача піддано сумніву докази сторони позивача, однак власні докази відповідачем на користь обґрунтованості таких сумнівів суду всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 83, ч. 7 ст. 285 ЦПК України не подано.
Підстав для поновлення судового розгляду для здобуття таких доказів з огляду на принцип змагальності та диспозитивності суд не вбачає.
Суд вважає, що доводи викладені відповідачем на правильність з'ясування обставин справи і суть спірних правовідносин та прийняте на їх основі рішення по справі вплинути не можуть.
Підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.
Разом з тим докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б суд мав дослідити в судовому засіданні і це могло б призвести до ухвалення іншого (протилежного) рішення, суду не подано.
Крім того, відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
При розгляді заяви суд враховує, що встановлений тридцятиденний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення у цій справі минув, а також те, що ОСОБА_2 у своїй заяві не порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання такої заяви.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування рішення суду не встановлено, а тому в задоволенні заяви про це слід відмовити.
На підставі викладеного в керуючись статтями 260, 280-288 ЦПК України,
ухвалив:
заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складено 14 січня 2019 року.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя