Справа № 4с-9
2010 рік
01 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.
при секретарі Савчук Т.М.
за участю прокурора Козельчука
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, -
До Ленінського районного суду м. Вінниці надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову ст. СДІМ Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області Лісінського Б.Б. від 04.07.2009 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту примушування ОСОБА_1 написати боргову розписку.
В скарзі зазначила, що 26.06.2009 р. вона звернулась до Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України із заявою про примушування її написати боргову розписку.
25.12.2009 р. в канцелярії вона отримала повідомлення про те, що її заяву розглянуто та відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки в описаних нею обставинах вбачаються цивільно-правові відносини. Того ж дня їй було вручено постанову про порушення кримінальної справи від 04.07.2009 р.
З постановою вона не погоджується та вважає, що вона винесена передчасно, а перевірка її заяви проведена поверхнево та не повно.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Прокурор вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши відмовний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що 26.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулась до Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України із заявою, згідно якої просила вжити заходів до громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 24.06.2009 р. о 00.00 год. під психологічним тиском заставили її написати розписку, що вона протягом місяця повинна віддати 7000 доларів США або добудувати дім, хоча вона нічого не заборгувала. Заяву зареєстровано в ЖРЗПЗ за № 7542 (а. с. 4).
Судом також встановлено, що 26.06.2009 р. о/у ВДСБЕЗ Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області Олійником Г.М. відібрано пояснення у ОСОБА_1 (а. с. 5), 29.06.2009 р. ст. ДІМ Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області Ясінським Б.Б. відібрано пояснення у ОСОБА_7 (а. с. 7-8), ОСОБА_8 було написано пояснення (а. с. 12-19) і до відмовного матеріалу також було долучено копію розписки (а. с. 20).
04.07.2009 р. ст. СДІМ Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по факту примушування ОСОБА_1 до написання боргової розписки (а. с. 1-2).
З мотивувальної частини постанови про відмову в порушенні кримінальної справи випливає, що в даному випадку мають місце цивільно-правові відносини.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення скарги суд керується положеннями ч. 3 ст. 2362 КПК України, якою регламентовано, що за результатами розгляду скарги суддя, залежно від того, чи були при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 КПК України приймає рішення про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи і організації.
З відмовного матеріалу випливає, що органом дізнання було виконано вимоги ст. 97 КПК України, а саме: прийнято заяву до перевірки, в ході перевірки до порушення кримінальної справи було відібрано пояснення у окремих громадян.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 94 КПК України регламентовано, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Суд також приймає до уваги, що до ОСОБА_1 не було висловлено вимогу про виконання зобов'язання згідно боргової розписки.
Крім того, главою 16 ЦК України регульовано правовідносини при вчиненні правочинів і при цьому ст. ст. 229, 230 231 ЦК України визначено правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, обману та насильства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, аналізуючи відмовний матеріал, суд приходить до переконання, що органом дізнання за наявних відомостей правомірно прийнято рішення про характер правовідносин, що склались, оскільки з письмових пояснень опитаних осіб випливає, що в даному випадку між ними виникли саме цивільно-правові відносини, які підлягають захисту в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 2362 КПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову ст. СДІМ Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області Лісінського Б.Б. від 04.07.2009 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту примушування ОСОБА_1 написати боргову розписку - залишити без задоволення.
На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: