Справа № 2 - 77/10
10 лютого 2010 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі
головуючого - судді Логвинюк І. М.,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю “Технобудекспорт” про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС), закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі - ЗАТ КБ “ПриватБанк”), ОСОБА_3 про виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту, мотивуючи тим, що при примусовому виконанні ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 23.06.09 р. про накладення арешту на все майно, належне відповідачеві в межах заявлених вимог у розмірі 40 136, 43 доларів США, відповідачем - ВДВС було описано та арештовано як майно боржника ОСОБА_3 її власне майно, що знаходилось у орендованому відповідачем приміщенні за адресою: м. Ковель, бульв. Лесі Українки, 12/227, про що складено відповідний акт серії АА № 968000. Майно, а саме: сухожарова шафа Мега - Терм М-60, стоматологічне крісло, стоматологічна установка SATVA, медичний столик є її власністю. Під час опису майна до відома державного виконавця було про доведено про цю обставину, однак, остання проігнорувала її. Спірне майно було придбане нею за її власні кошти, що стверджується накладною від 29.03.04 р. Просить позов задовольнити, виключити спірне майно з акту опису та звільнити його з-під арешту.
За ухвалою суду від 14.12.09 р. до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю “Технобудекспорт” (далі - ТзОВ “Технобудекспорт”).
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю, обгрунтувавши його вищенаведеними доводами. Суду позивач додатково пояснила, що її син - ОСОБА_7 здобуває медичну освіту, має намір працювати лікарем - стоматологом. Для його майбутньої професійної діяльності вона і придбала у 2004 р. спірне майно, що є медичним устаткуванням, надавши його за договором оренди відповідачеві ОСОБА_3, яка є практикуючим лікарем - стоматологом. Остання працювала на даному медичному устаткуванні у орендованому нею приміщенні, розташованому по бульв. Лесі Українки, 12/227. Орендною платою відповідача ОСОБА_3 за використання устаткування були як готівкові кошти, так і навчання її сина практичним навикам як лікаря -стоматолога. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала повністю, суду пояснила, що дійсно, вона, як практикуючий лікар - стоматолог, працювала на даному устаткуванні у орендованому нею приміщенні, розташованому по бульв. Лесі Українки, 12/227. Спірне майно у її кабінеті розмістила позивач з її відома, та вона на ньому працювала за договором оренди, укладеним з позивачем. Платою за оренду майна були як грошові кошти, так і навчання сина позивача практичним навикам за усною домовленістю. Фактично, відповідачем - ВДВС проводився опис не її майна, а майна відповідача ОСОБА_5, поручителем по боргових зобов”язаннях якого перед ЗАТ КБ “Приватбанк” вона являється. Про те, що спірне майно належить не їй, а позивачеві, вона повідомляла даржавного виконавця усно. Проти задоволення позову не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з”явились, належно повідомлені. Причини неявки суду не повідомили. Відповідачем ОСОБА_4 подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій зазначено, що проти задоволенні позовних вимог не заперечує.
У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 не оспорював обставин, викладених позивачем у позовній заяві, проти позову не заперечував.
Представники відповідачів - ВДВС, ЗАТ КБ “ПриватБанк”, ТзОВ “Технобудекспорт” в судове засідання не з”явились, хоча дані відповідачі належно повідомлені. Про причини неявки своїх представників дані відповідачі суду не повідомили. Відповідач - ВДВС попередньо подав суду заяву з проханням розглядати справу у відсутності його представника, по питанню вирішення позову покладається на розсуд суду. Представник відповідача - ЗАТ КБ “ПриватБанк” подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій зазначила, що позову не визнає повністю.
Письмових заперечень проти позову відповідачами та їх представниками суду не подано.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідачів та їх представників, які не з”явились.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з копією акту опису й арешту майна від 20.10.09 р., дійсно, державним виконавцем ВДВС - ОСОБА_8 при примусовому виконанні ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 23.06.09 р. про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_9, було описано і накладено арешт на слідуюче майно: сухо - жарова шафа Мега -Терм М-60, б/в, білого кольору, розміром 50 м 3; стоматологічне крісло синього кольору, б/в, розкладне з довжиною в розкладеному вигляді 1, 80 м; стоматологічна установка SATVA, 2003 р.в., білого кольору, із освітлювальною лампою; медичний столик з двома скляними поверхнями, металічний, б/в, білого кольору. Описане майно було передане на зберігання відповідачеві ОСОБА_3
Та обставина, що 23.06.09 р. суддею Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська винесено ухвалу про забезпечення позову у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТзОВ “Технобудекспорт” про стягнення заборгованості, стверджується копією такої ухвали.
Посилання позивача на ту обставину, що вона отримала спірне майно у підприємця, стверджєуться копією накладної № 5 від 29.03.04 р., виданої підприємцем ОСОБА_10 про відпуск позивачеві спірного майна на загальну суму 15 450 грн.
Посилання позивача на ту обставину, що спірне майно вона придбала з метою забезпечити професійну діяльність свого сина - ОСОБА_7, який здобув спеціальність лікаря - стоматолога, стверджується копією диплома серії ВК № 34321718, виданого 20.06.08 р. на ім”я останнього.
Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 дійсно 07.04.04 р. було укладено договір оренди спірного майна, що стверджується його копією та відповідачем ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечується.
За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідо до ст. 59 Закону України Про виконавче провадження, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що грунтуються на праві власності на описане чи арештоване майно, або на праві володіння ним.
Позивач навела суду переконливі докази того, що їй належить право вимоги щодо спірного майна, яке вона отримала у підприємця 29.03.04 р., та яке описане і арештоване ВДВС як майно відповідача ОСОБА_5. Будь - яких доказів, що спростовували б такі твердження позивача, відповідачами суду не надано.
За змістом ст.ст. ст. 316, 319 ЦК України, право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, володіючи, користуючись та розпоряджаючись своїм майном на власний розсуд.
За змістом ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач є власником спірного майна, отримала його вона на законний підставах, право вимоги про зняття арешту із спірного майна та виключення майна з акту опису їй належить, а тому позов підлягає до повного задоволення.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд враховує відповідну заяву позивача та вважає, що понесені позивачем судові витрати у справі можливо віднести на її рахунок.
Керуючись ст. ст. 3,10,11, 213-218, 88 ЦПК України, ст.ст. 316, 319, 334 ЦК України, ст.59 Закону України “Про виконавче провадження”, суд
Позов задовольнити.
Виключити з акту опису серії АА № 96800 від 20.10.09 р. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області ОСОБА_8 слідуюче майно:
- сухо - жарова шафа Мега -Терм М-60, б/в, білого кольору, розміром 50 м 3;
- - стоматологічне крісло синього кольору, б/в, розкладне з довжиною в розкладеному вигляді 1, 80 м;
- - стоматологічна установка SATVA, 2003 р.в., білого кольору, із освітлювальною лампою;
- - медичний столик з двома скляними поверхнями, металічний, б/в, білого кольору, як належне
ОСОБА_1 Михайлівні.та зняти арешт з даного майна.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: