Справа № 2о-5/
2009 рік
28 січня 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Тріфонової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - трудової книжки серії ГТ-І № 0047592, яку видано 20 червня 1977 року Бекабадським райфінвідділом Ташкентської області Республіки Узбекистан.
Вимоги мотивовані тим, що при зверненні до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим для оформлення пенсії за віком, у її правовстановлюючих документах було виявлено розбіжності у анкетних даних наданих документів, а саме: до укладення шлюбу з ОСОБА_1 її дівоче прізвище було «Сейтмеметова», проте при заповненні трудової книжки серії ГТ-І № 0047592, яку видано 20 червня 1977 року Бекабадським райфінвідділом Ташкентської області Республіки Узбекистан її дошлюбне прізвище було вказано як «Сеітмеметова».
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 А-Ш.К. та її представник ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви та просили встановити факт належності трудової книжки, при цьому зазначили, що іншої можливості встановити факт належності трудової книжки у заявника не має, через відстань та неможливість виїхати за місцем знаходження підприємства за станом здоров'я, також заявник вказала, що встановлення юридичного факту необхідно їй для отримання пенсії.
Представник заінтересованої особи управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі АР Крим у судове засіданні не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, направлено до суду заяву, в якої міститься прохання ухвалити рішення на розсуд суду та розглянути справу за його відсутністю, що суд вважає за можливе відповідно до положень ст.ст. 158 ч. 2, 169 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 256 ЦПК України справи про належність правовстановлюючих документів розглядаються судом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно паспорту серії ЕС № 851712, який видано Совєтським РВ ГУ МВС України в Криму від 15 лютого 1999 року, заявник є «Іргатова Аліме-Шерфе Курсеїтівна» (а.с. 5).
Як свідчить свідоцтво про шлюб серії ІІ-ЮС № 364210, яке видано к/радою ДВЗ-1 Бекабадського району Ташкентської області від 10 вересня 1979 року дошлюбне прізвище заявника - “Сейтмеметова” (а.с. 9), що також відповідає свідоцтву про народження заявника серії ІІ-ТЮ № 300914 від 18 грудня 1958 року (а.с. 8).
Проте у трудової книжці серії ГТ-І № 0047592, яка була видана 20 червня 1977 року Бекабадським райфінвідділом Ташкентської області Республіки Узбекистан на ім'я заявника на її дівоче прізвище, та у яку згодом внесено зміни: прізвище додано - «Іргатова» та по батькові змінено на «Курсеїтівна» маються різночитання, а саме, дівоче прізвище вказано як «Сеітмеметова». (а.с. 10).
Факт належності трудової книжки заявнику підтверджується схожістю за звучанням дівочого прізвища заявника, ідентичністю прізвища, привласненого після укладення шлюбу із ОСОБА_3, ім'я, по батькові та дати народження, з прізвищем після укладення шлюбу, іменем, по батькові та датою народження, які вказані у інших вищезазначених правовстановлюючих документах заявника.
Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що заявник дійсно працювала на посаді секретаря - машиністки Бекабадського райфінвідділу Ташкентської області.
Підстав для сумніву у правдивості показань свідків у суду не має.
Аналізуючи сукупність досліджених доказів, виходячи з того, що іншим способом не можливо встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії ГТ-І № 0047592, яку видано 20 червня 1977 року Бекабадським райфінвідділом Ташкентської області Республіки Узбекистан, цей факт підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, показаннями свідків, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє їй скористатися належним правом на отримання пенсії за віком, тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу обґрунтована і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 256 ч. 1 п. 6 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 158, 169, 212-218, 234, 235, 259 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка ГТ-І № 0047592, яку видано 20 червня 1977 року Бекабадським райфінвідділом Ташкентської області Республіки Узбекистан належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Ю.В. Петрова