Справа № 2-55/
2009 рік
24 квітня 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Заряновій А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» в особі ПМК-80 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» в особі ПМК-80 про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2763 гривні 04 копійки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 08 травня 1992 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем, проте у період роботи відповідачем заробітна плата не виплачувалася, тому за період з січня до червня 2007 року, включно, заборгованість Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» в особі ПМК-80 по заробітній платі складає 2763 гривні 04 копійки, яку відповідач відмовляється добровільно виплатити, посилаючись на відсутність коштів, тому просить стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку.
Згодом позивач змінив позовні вимоги, надав 10 березня 2009 року заяву про уточнення позовних вимог, в якій окрім вказаної заборгованості по заробітній платі просив також стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 25 липня 2007 року до 04 березня 2009 року, який вираховує у розмірі 16293 гривні 40 копійок, а також, посилаючись на те, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, оскільки це виявилося причиною духовних страждань, необхідністю зміни образу життя у пошуках нової роботи та додаткових джерел існування на утримання родини, яку позивач оцінює у 1500 гривень, тому просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 2763 гривні 04 копійки, середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 25 липня 2007 року до 04 березня 2009 року у розмірі 16293 гривні 40 копійок та моральну шкоду у розмірі 1500 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що заробітна плата не була своєчасно виплачена позивачу у зв'язку з відсутністю коштів, проте повний розрахунок між сторонами було проведено у грудні 2008 року, разом з тим вказав, що при проведені розрахунку з ОСОБА_1 було стягнуто як матеріально-відповідальної особи 563 гривні у рахунок відшкодування витрат на телефонний кабель, який у грудні 2001 року за розпорядженням начальника ПМК-80 ОСОБА_3 було відпущено зі складу, а також у зв'язку з викладеним вважав необґрунтованими вимоги щодо стягнення моральної шкоди.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що позивач, згідно наказу № 24/л від 08 травня 1992 року прийнятий на роботу до Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» в особі ПМК-80 на посаду електромонтажника (а.с. 4).
Наказом № 25/к від 25 червня 2007 року позивача було звільнено з займаної посади за п. 1ст. 36 КЗпП України з 25 червня 2007 року (а.с. 4).
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по заробітній платі у розмірі 2200 гривень 04 копійки була сплачену позивачу 15 грудня 2008 року (а.с. 19).
Разом з тим, як випливає з наявного у матеріалах справи наказу № 3а/п від 12 березня 2008 року із заробітної плати ОСОБА_1 утримано 35%, а саме, 536 гривень у рахунок відшкодування витрат на телефонний кабель у кількості 670 метрів, який у грудні 2001 року за розпорядженням начальника ПМК-80 ОСОБА_3 було відпущено зі складу (а.с. 18).
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення.
Згідно ст.ст. 130, 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність передбачена у випадку, коли матеріальна шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей.
У відповідності зі ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у незабезпечення цілості товарів, які були передані відповідачу, переданих йому для зберігання або інших цілей.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що при звільненні позивача з роботи виплата всіх сум, що належали йому від підприємства в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, здійснена не була, а утримання суми у розмірі 563 гривні проведено незаконно.
У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України затримка виплати належної від підприємства сум безумовно призвели до моральних страждань позивача і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд знаходить, що доводи позивача про перенесені ним моральні страждання є обґрунтовані, але розмір моральної шкоди у сумі 1500 гривень є завищеним і не знайшов свого підтвердження представленими судові доказами, разом з тим, з урахуванням тривалості, характеру і глибини моральних страждань, суд вважає необхідним визначити суму до стягнення з відповідача в розмірі 150 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відносно вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні суд вважає за необхідне відмовити, як такі, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
З відповідача на підставі ст.ст. 81, 88 ЦПК України та постанови КМУ «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ» від 14 квітня 2009 року № 361 підлягає стягненню судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по спору майнового характеру пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір щодо вимог майнового характеру у розмірі 13 гривень, щодо вимог немайнового характеру 1 гривня 70 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 62 гривні 50 копійок.
На підставі викладеного, ст.ст. 116, 130, 134, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24 березня1995 року із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 88, 158 ч. 2, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ПМК-80 Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» на користь ОСОБА_1 у рахунок: заборгованості по заробітній платі 563 (п'ятсот шістдесят три) гривні, моральної шкоди 150 (сто п'ятдесят) гривень.
В задоволенні іншої частини позові відмовити.
Стягнути з ПМК-80 Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» судовий збір на користь держави у сумі 14 (чотирнадцять) гривень 70 копійок у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31417537700291, одержувач - місцевий бюджет Совєтська селищна рада, код платежу 22090100, Банк: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431.
Стягнути з ПМК-80 Кримського кооперативно-державного загально-будівельного тресту «Кримспецагробуд-2» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 62 (шістдесят дві) гривні 50 копійок на р/р 31213259700290 одержувач Місцевий бюджет код платежу 22050000, зазначення платежу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у Совєтському районному суді Автономної Республіки Крим, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Ю.В. Петрова