Справа № 2-464/
2009 рік
27 листопада 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки ОСОБА_1
у складі: головуючого - судді Петрової С.О.
при секретарі - Тріфоновій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», від імені якого звернувся представник позивача ОСОБА_2 територіальне управління Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу по грошовому зобов'язанню та штрафної санкції за неналежне виконання умов договору про надання послуг мобільного зв'язку, а також судових витрат,
Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок», від імені якого звернувся представник позивача ОСОБА_2 територіальне управління Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу по грошовому зобов'язанню у розмірі 163 гривні 27 копійки, штрафної санкції за неналежне виконання умов договору про надання послуг мобільного зв'язку у розмірі 1391 гривня 92 копійки, а також судових витрат у сумі 81 гривня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 червня 2008 року між сторонами було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку № 4299607 на номер телефону 504963973 та № 4299598 на номер 504963749, згідно з якими відповідач ОСОБА_3 повинна була проводити оплату наданих послуг, однак, у порушення умов зазначених договору відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, а саме з 01 жовтня 2008 року до 01 січня 2009 року не робила оплату за надані послуги зв'язку, тому у ОСОБА_3 станом на 01 січня 2009 року утворилася заборгованість за отримані послуги у сумі 163 гривні 27 копійки. Крім того, посилаючись на умови додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв'язку, позивач вважає, що з відповідача належить стягнути штрафну санкцію у розмірі 1391 гривня 92 копійки. На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги зв'язку у зазначеній сумі, штрафну санкцію за неналежне виконання умов договору у загальному розмірі 1391 гривня 92 копійки, а також судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщено належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, а також зазначено, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення за матеріалами справи, тому у відповідності до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутністю представника позивача.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, послалася на письмові заперечення проти позову, при цьому пояснив, що вимоги щодо стягнення заборгованості суперечать вимогам ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», оскільки вона свою згоду на них не надавала, а оператор не має право без згоди абонента включати до переліку послуг, передбачених договором, додаткові платні послуги чи обумовлювати наданих одних платних послуг обов'язковим наданням інших платних послуг, що відповідають обраному абонентом тарифному плану, також вказала, що сума заборгованості склалася у наслідок несплати наданих послуг, починаючи з 01 жовтня 2008 року, проте це суперечить роздруківці інтерфейсу пункт історія контракту дія ДУ 07 жовтня 2008 року номер було тимчасово обмежено, тобто відключено, а пізніше 25 січня 2009 року зупинено, таким чином з моменту 07 жовтня 2008 року послуги не могли бути надані, оскільки номер було відключено, також не погодилася із сумою штрафних санкцій, оскільки договірна санкція має лише зовнішні признаки пені, так як розраховується за кожний день, а пеня стягується у розмірі не більш ніж подвійної облікової ставки НБУ, позивач називає договірну санкцію штрафом, при цьому вона має признаки пені, що підміною понять та з урахуванням ст. 8 Закону України «Про захист справ споживачів» повинна трактуватися на користь споживача, разом з тим додаткова угода до договору про надання послуг мобільного зв'язку у відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить непропорціональну велику суму компенсації, більш 50 відсотків вартості продукції, у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим сума штрафу має дорівнювати 83 гривні, проте разом з тим просила суд зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з важким матеріальним становищем, оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, а також надати відстрочку виконання рішення, про що надала письмову заяву.
Суд, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 18 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок», з одного боку, і ОСОБА_3, з іншого боку, укладено договір № 4299607/1.11951456 про надання послуг мобільного зв'язку та № 4299598/1.11951456 про надання послуг мобільного зв'язку (далі - Договори) (а.с. 4 - 5, 7 - 8).
Відповідно до п. 2.4.2 і п. 2.4.6. Договорів відповідач зобов'язалася своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку Український мобільний зв'язок по всіх телефонах, зареєстрованих на її особовому рахунку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, при цьому плата за утримання номеру в мережі повинна була сплачуватися і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх розрахунків або за заявою абонента.
Крім того, між сторонами укладено додаткові угоди № 3897796 до договору № 4299607/1.11951456 і № 389776 до договору № 4299598/1.11951456, згідно п . 1.1. зазначених додаткових угод відповідач зобов'язався користуватися послугами мобільного зв'язку з вищевказаних Договорів не менш 365 календарних днів з моменту підписання додаткових угод, а саме з 18 червня 2008 року (а.с. 6, 9).
З п. 1.3. яких також випливає, що у разі дострокового припинення дії основного Договору на підставі п. 5.2. Договору або у разі дострокової відмови абонента від основного Договору абонент (відповідач) виплачує позивачу договірну санкцію у розмірі 2,74 гривні за кожний день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1. цих Додаткових угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
Відповідно до ст. 901 ч. 1 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
При цьому, відповідно до ст. 903 ч. 1 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач у порушення вищезазначених умов договору, які кореспондують положенням ст. 901 ЦК України, з 01 жовтня 2008 року до 01 січня 2009 року не вносила плату за надані послуги зв'язку, продовжуючи користуватися послугами зв'язку до відключення телефону, внаслідок чого станом на 01 січня 2009 року у неї утворилася заборгованість у сумі 163 гривні 27 копійки, яку у добровільному порядку відповідач сплатити відмовилася.
Згідно ст . 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Законодавством, а саме ст. 599 ЦК України, передбачено припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до вимог ст.ст. 610, 611 ч. п. 1 ЦК України, що у тому числі передбачено п. 4. Договорів, у разі порушення зобов'язання, а саме його неналежного виконання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Договори з відповідачем були розірвані на підставі п . 5.2. Договорів достроково 26 січня 2009 року, послугою мобільного зв'язку за договором відповідач користувалася 221 день.
При цьому п. 1.4. Додаткових угод, закінчення строку, встановленого п. 1.1. цих Додаткових угод, або припинення дії основних Договорів не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань , які виникли до їх припинення .
Таким чином , вимога ЗАТ «Український мобільний зв'язок» щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по сплаті за отримані послуги зв'язку у сумі 163 гривні 27 копійок є законною , обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог у повному обсязі .
Доводи відповідача про те, що вимоги щодо стягнення заборгованості суперечать вимогам ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», оскільки вона свою згоду на них не надавала, а оператор не має право без згоди абонента включати до переліку послуг, передбачених договором, додаткові платні послуги чи обумовлювати наданих одних платних послуг обов'язковим наданням інших платних послуг, що відповідають обраному абонентом тарифному плану, також вказала, що сума заборгованості склалася у наслідок несплати наданих послуг, починаючи з 01 жовтня 2008 року, проте це суперечить роздруківці інтерфейсу пункт історія контракту дія ДУ 07 жовтня 2008 року номер було тимчасово обмежено, тобто відключено, а пізніше 25 січня 2009 року зупинено, таким чином з моменту 07 жовтня 2008 року послуги не могли бути надані, оскільки номер було відключено, є неспроможними і розцінюються судом як спосіб захисту від позову, оскільки спеціальні умови обслуговування абоненту та продовження періоду строку дії основного договору на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено, у випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним Договором, або за заявою абонента передбачено сторонами у справі у Додаткових угодах до Договорі, щодо яких сторони дійшли згоди, про що виявили свою волю шляхом підписання вищезазначених Додаткових угод.
Приймаючі до уваги, що стаття 546 ЦК України, яка не суперечить вимогам статті 36 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року із змінами і доповненнями, передбачає можливість забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, то вимоги позивача про стягнення договірної санкції відповідно п. 1.2. Додаткової угоди до Договору, що передбачають обов'язок абонента сплатити штрафні санкції в розмірі 2 гривні 74 копійки за кожний день, що залишився до закінчення дії Договору.
Приймаючі до уваги, що стаття 546 ЦК України, яка не суперечить вимогам статті 36 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року із змінами і доповненнями, передбачає можливість забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, то вимоги позивача про стягнення договірної санкції відповідно п. 1.2. Додаткової угоди до Договору, що передбачають обов'язок абонента сплатити штрафні санкції в розмірі 2 гривні 19 копійок за кожний день, що залишився до закінчення дії Договору, термін дії якого становить 210 днів засновані на законі і підлягають задоволенню за період у 144 дня, враховуючи період тимчасового обмеження 110 дня за кожним Договором, у загальному розмірі 1391 гривня 92 копійки, що підтверджено розрахунками позивача, оскільки договори з відповідачем розірвано 25 січня 2009 року на підставі п. 5.2 основного Договору.
З вищенаведених підстав необґрунтованими є доводи відповідача стосовного того, що договірна санкція має лише зовнішні признаки пені, так як розраховується за кожний день, а пеня стягується у розмірі не більш ніж подвійної облікової ставки НБУ, позивач називає договірну санкцію штрафом, при цьому вона має признаки пені, що підміною понять та з урахуванням ст. 8 Закону України «Про захист справ споживачів» повинна трактуватися на користь споживача, разом з тим додаткова угода до договору про надання послуг мобільного зв'язку у відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить непропорціональну велику суму компенсації, більш 50 відсотків вартості продукції, у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим сума штрафу має дорівнювати 83 гривні.
Разом з тим, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_3 а саме те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину, аліментів на її утримання від батька дитини не отримає, суд вважає за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 551 ЦК України знизити розмір неустойки, оскільки вона значно перевищує розмір фактичної заборгованості до 100 гривень.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, понесених при подачі позову до суду, у відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України, підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 08 гривень 70 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 05 гривень 10 копійок.
При цьому, відповідно до положень ст. 217 ЦПК України суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_3 виконання рішення строк на шість місяців.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 546, 551 ч. 3, 610, 611 ч. 1, п. 1, 901 ч. 1, 903 ч. 1 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 60, 81, 88, 130, 169, 208, 209, 212-218, 223, 228 ЦПК України, суд
Позов Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», від імені якого звернувся представник позивача ОСОБА_2 територіальне управління Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (на розрахунковий рахунок 26008526, ЕДРПОУ 14333937, МФО 300335 АППБ «Аваль» м. Київ) заборгованість по оплаті послуг мобільного зв'язку у сумі 163 (Сто шістдесят три) гривні 27 копійок, штраф за порушення зобов'язання у сумі 100 (Сто) гривень, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 08 (Вісім) гривень 70 копійок та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 05 (П'ять) гривень 10 копійок, а в загалі 277 (Двісті сімдесят сім) гривень 07 копійок.
Розстрочити виконання рішення строком на шість місяців.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 у м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі подання заяви про оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:- підпис
З оригіналом згідно
Суддя Совєтського районного суду
Автономної Республіки ОСОБА_1 Петрова